Відродження річкових перевезень в Україні починається з Херсонщини! (Фото)

Херсонщина - транзитна область з  розгалуженою транспортною системою: залізничною, морською, річковою, автомобільною та відновленою авіаційною. Територією Херсону проходять два міжнародні транспортні коридори, два морських і два річкових торгівельних порти. Все це дозволяє Херсонщині відігравати важливу роль у становленні міжрегіональних та міжнародних транспортних зв’язків.

Херсонська область має великі перспективи інтеграції в європейський ринок пасажирських та вантажних перевезень за наявності бажання та відповідних планів. І Херсонщина вже почала пристосовуватися до європейських стандартів. Вже є реальні приклади, коли херсонці, відроджують галузь, орієнтуючись на євростандарти.

Після десяти років застою катер на підводних крилах «Полісся-5» у вересні минулого року, здійснив свій перший пасажирський рейс зі сполученням Херсон – Гола Пристань.

Відродження річкових перевезень в Україні починається з Херсонщини! (Фото) (фото) - фото 1

Останній подібний заплив курсував майже 20 років тому. А вже в цьому сезоні це будуть регулярні перевезення за маршрутом  Херсон-Гола Пристань-Нова Каховка, які також з’являться і в Києві. За словами власника катерів, всі катери обладнані відповідно до актуальних європейських норм.

Дмитро Власов, власник судна «Полісся-5», розповідає:

Два роки тому, я почав займатися крилатим флотом, відновлювати судна на підводних крилах. Це саме те, чого вже давно немає в Україні. Перший рейс з’явився саме в Херсоні, в минулому році у вересні на лінії Херсон-Гола Пристань. А вже в цьому сезоні це будуть регулярні перевезення за маршрутом  Херсон-Гола Пристань-Нова Каховка, також з’являться і в Києві. Будуть такі маршрути: Київ-Канів, Київ-Межигір’я. Відновлюється ріка, відновлюється те, що було втрачено, це дійсно непростий бізнес, але я бачу віддачу того, як подобається людям і бачу в цьому перспективу – відновити швидкісний річний транспорт.

Як зазначає власник судна, у процесі його реставрації зовнішній вигляд та комфортабельність відійшли на другий план, а безпека пасажирів вийшла на перший план. Ще до спуску на воду, цей катер на підводних крилах, був дообладнаний всіма необхідними пристроями відповідно до європейських норм та стандартів – це була обов’язкова вимога. Довелося змінити стаціонарну радіостанцію морських частот та автоматичну  ідентифікаційну систему частот для суден, що показує не тільки позицію даного судна, а й оточуючих суден.

Давид Стулік, прес-аташе Представництва ЄС в Україні:

Потрібно розуміти та розрізняти інтереси. Якщо, навіть, і прийдеться вкласти чималі гроші в навігацію, то хоча в кінцевому результаті для компанії це витрати, то для споживачів-пасажирів  – це плюс. Адже, пасажирам буде комфортніше та зручніше, вони будуть знати, що в них надійна та безпечна навігація, тому потрібно активізувати внутрішні ресурси задля швидшої їх модернізації.

Щодо річкового транспорту Херсону, то він налічує 21 одиницю, наразі транспорті засоби, які обслуговують дачників планують передати до комунальної власності.

Володимир Миколаєнко, Херсонський міський голова, стверджує:

У нас є комунальні підприємства, той самий Херсонський комунальний транспортний сервіс і підприємство «Порт». Я вважаю, що ми закріпимо ці катери за цими підприємствами, відремонтуємо їх, доведемо до ладу і наші люди будуть комфортно та спокійно починати свою навігацію.

Однак не всі річкові судна, будуть змінювати навігаційне обладнання відповідно до європейських стандартів, оскільки представники даної галузі Херсонщини не бачать в цьому нагальної потреби. Якщо приватних підприємців підганяли змінювати систему ідентифікації та радіостанції, то з державними та комунальними структурами ситуація неоднозначна. На зміни потрібен час. 

Павло Макейчик, радник міського голови з питань транспорту: 

Зараз розглядається закон про внутрішні водні шляхи, в якому будуть чітко все роз’яснено  стосовно імплементації в ЄС, розглядається статут внутрішніх водних шляхів. Так, ми імплементуємо все наше законодавство, яке пов’язане з ЄС, але це не означає, що ми фактично повинні будемо  докорінно перебудувати нашу систему.

Стандартизація транспортної галузі відповідно до європейських вимог – процес довготривалий, проте неминучий. Перехідний період залежатиме від того, як та скільки коштів українська сторона готова вкладати у модернізацію державних підприємств. Зі свого боку як інформаційну, так і фінансову підтримку ЄС забезпечує.