Школа ХХI століття: зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства. Частина 1

ВСТУП. НОВИЗНА ПРОЕКТУ

Останніми роками в системі довузівської освіти України й інших країн СНД загострилися проти­річчя та проблеми соці­ально-педагогічного характеру. Ідея створення загальноосвітніх комплексів проєвропейського типу (далі — ЗКПТ) з’явилася в ре­зультаті звернення батьків, які хотіли б дати своїм дітям шкільну освіту, наближену до сучасних європейських традицій і норм для подальшого навчання як в Україні, так і за кордоном.

Міжнародний пілотний соціально-педагогічний проект «Шко­ла XXI століття: зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства» (далі — проект) було розроблено та прийнято до ре­алізації влітку 2009 року в межах щорічного літнього Міжнарод­ного психолого-педагогічного фестивалю «Перспектива»[1], який в липні проводять у м. Іллічівську Одеської області. Первісно про­ект було розроблено як тривалий, без чіткого строку закінчення, а також як базовий для модернізації різних освітніх систем — від окремих навчально-виховних установ до управлінь/відділів освіти район­них/міських рад.

Учасниками проекту є державні освітні структури, громадські організації/об’єднання педагогів, психологів і батьків з України, Росії, Молдови та Румунії, а також мережа пілотних навчально- виховних установ. Особливістю висококваліфікованої міжнародної команди розробників, експер­тів і тренерів проекту є готовність до співробітництва та здатність реально впроваджувати продук­тивні інновації.

Загальна концепція проекту, його соціально-педагогічні, соці­ально-психологічні, психолого-педа­гогічні й організаційно-педагогіч­ні складові є модулями із гнучкою структурою, що дозволяють без­перервну їхню модифікацію та модернізацію. Це значно розширює можливості та межі прое­кту, дозволяє його реалізацію на базі різних освітніх установ у різних країнах — як СНД, так і Східної Європи.

«Надзавдання» проекту полягає у формуванні загального культурно-освітнього простору як умови інтеграції освітніх систем України, країн СНД і Європейського Союзу.

Головною метою проекту є практична реалізація особистісно зорієнтованої освіти на базі пілот­них «дитиноцентриських»освіт­ніх установ/комплексів проєвропейського типу — комфортних, природодоцільних, максимально продуктивних для виховання, навчання, різнобічного розвитку й успішної соціалізації дітей за нових умов.

Серед стратегічних завдань проекту — робота із пробле­матикою модернізації та підвищення конкурентоспроможності освітніх установ, вирішення яких здатне перевести дискусію про просу­вання освітньої системи України шляхом інтеграції в євро­пейський освітній простір у нову пло­щину.

В межах проекту на базі пілотних освітніх установ прово­димо роботу з понад 10 стратегічними напрямами соціально-педагогічного, психолого-педагогічного та методико-технологіч­ного харак­теру, що забезпечують модернізацію та підвищення продуктивності освітніх установ: зниження здоров’явитратності та психологізації освітнього процесу; проектування та планування роботи школи за нових умов (на 4–5 років, на навчальний рік, на навчальний тиждень); реальне підви­щення продуктивності уро­ків, упровадження модульного навчання й організація освітнього про­цесу на підставі технологій тайм-менеджменту; індивідуалізо­ване навчання та робота з обдарова­ними дітьми із тьюторським супроводом; створення, апробування та поширення продуктивних дидактичних методик і техно­логій із урахуванням мнемотехніки[2], логіки, неориторики й ефективного педагогічного спілку­вання, ефективної наступності (ДНЗ-школа, 4–5 класи, педагогічна ко­манда класу-сім’ї учнів тощо); досягнення реального три/полілінг­візму; формування високоорганізованого освітнього се­редовища, що забезпечує демократичне та громадське виховання, а також різнобічний (емоційний, інтелектуальний, культурний тощо) роз­виток учнів та їхню успішну соціалізацію за умов інфор­маційного суспільства й європейської інтеграції; досягнення високої функ­ціональної грамотності, вільного володіння ІКТ[3] і комп’ютером; медіавиховання; створення громадських освітніх установ, підданих не лише відомчому, але й суспільному моніторингу, тощо.

 В межах проекту щороку проводимо великі міжнародні педа­гогічні форуми, конференції «Іннова­ційні методи в психології та пе­дагогіці», а також міні-фестивалі, семінари, тренінги та навчальні програми. Неабияку роль в ефективному розвитку цього проекту відіграє Міжнародний психо­лого-педагогічний фестиваль «Перспек­тива», в якому щороку беруть участь сотні педагогів різних країн.

Серед партнерів проекту — Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Генеральна асоціація вчителів Румунії, Всеросійський педагогічний портал «Завуч Інфо», Асоціація педагогів Молдови, Одеське педагогічне товариство, Асоціація розвитку творчої особистості «ВАРТО» (Вінниця, Україна), Управління освіти та методичні центри/кабінети низки міст (Вінниці, Ялти, Іллічівська, Хуста, Кишинева й ін.).

За три роки реалізації проекту його учасники опублікували понад 30 статей українською, російсь­кою і румунською мова­ми з актуальних проблем розвитку системи довузівської освіти в провідних педагогічних журналах. Деякі з них передруковані різними видавництвами по 2–3 рази.

З 2012–2013 навчального року в проекті беруть участь близько 70 тренерів, експертів і методис­тів, а також понад 500 педагогів із 11 пілотних освітніх установ.