Хто замовник реформи освіти України?

Після проведення 16 жовтня установчої конференції Національного конгресу батьків України мені телефонують, пишуть листи вчителі, науковці, батьки: «Андрію, давай рухатись!», «Як ти вважаєш, чи не забагато чиновників працює в департаментах освіти в областях та районах? Які функції виконують методичні кабінети?», «В вашій області теж батьки перекривають дахи та роблять ремонти?», «Що потрібно зробити, щоб у селі не закрили школу?», «А що сьогодні роблять інститути післядипломної освіти?» …

Щоб відповісти на всі запитання потрібно домовитись всім – батькам, вчителям, міністрам, депутатам, журналістам, суспільству – хто ж головний замовник реформи? Можливо учні? Можливо. Батьки? Можливо. Суспільство? Можливо. Але не Міністр освіти, і не Народний депутат, і вже точно – не Міністр фінансів. Чому за 23 роки незалежності Україна не стала Китаєм, Арабськими Еміратами, Ізраїлем, Туреччиною, Фінляндією, Чилі тощо? Які за 20-25 років зробили стрибки, ривки, чудеса і таке інше? Чому це не зробили ми, українці – працелюбні, розумні, вродливі, сильні? Тільки тому, що корумповані та крадії? Так ми ж з корупцією боремося всі 23 роки!

От воно! Ми на боротьбу з корупцією за 23 роки витратили в 100 разів більше, ніж на розвиток освіти! А економити ми навчились на освіті, науці, культурі!

Сподіваюсь, що мої запитання спонукають до дискусії фахівців різних галузей.

Чи погодитесь ви зі мною, що нашій державі, суспільству, економіці дуже важливо знати, якого спеціаліста вони отримають через 5 і 10 років. І саме вони і повинні сформулювати, який фахівець буде потрібний. Нам, батькам, потрібно, щоб наші діти після навчання були:

1. Живі;
2. Здорові;
3. Сильні духом;
4. Конкурентоспроможні і успішні;
5. Змогли отримати перше робоче місце і високу зарплату;
6. Могли створити сім’ю, народити дітей і бути щасливими в своїй країні.

На перший план постає не кількість чиновників в освіті, якість законів, або функцій школи чи університету, а ЗМІСТ ОСВІТИ!

Почнемо з дошкільного виховання та навчання. Освітяни з Європи визнають, що дитячі садки в Україні – це респект та повага. Це дійсно так. Але протягом декілька років по Україні стали створюватися громадські об’єднання по догляду за дошкільниками від 2 до 5 років. Що це за організації? Мами декількох дітей домовляються між собою і по черзі доглядають своїх дітей. Серед цих мам знаходяться вчителі іноземної мови, музики, образотворчого мистецтва, тренери з різних видів спорту. Вже є результати такої роботи – вони позитивні. Якщо є попит на такі послуги, якщо ці послуги якісні і дають високі результати, то можливо потрібно переглянути програми навчання в дитячих садках? Можливо потрібно зменшити кількість дітей в групах? Але знову постає питання: що важливо для держави – розвиток найбільш важливого ресурсу – людини, чи економія бюджетних коштів, яких всі 23 роки не має. Можливо їх тому і не має, що до мінфіну і мінекономіки приходять працювати люди, на навчанні яких мінфін і мінекономіки до того зекономили?

Вчителі і батьки України особливо занепокоєні тим, чому і як навчають дітей з 5-го по 8-й клас. Чому багато дітей, які були відмінниками у 1 – 4 класах, майже за 2-3 роки стають «середнячками» та «відстаючими», а частина з них взагалі втрачає інтерес до школи? Чому в Україні один вчитель працює з класом 4 роки, а у Фінляндії – 8, Канаді – 7? Вчитель в нашій державі передає знання учню, а у Фінляндії вчить учня їх добувати самостійно і все життя.

Дуже важливий, на мій погляд, момент у всьому процесі навчання та виховання – це позашкільна освіта. Сьогодні актуальним є обов’язкова позашкільна освіта для кожної дитини України. Діяльність дитини в спортивній секції, музичній школі, технічному, краєзнавчому чи екологічному гуртку тощо - це основа творчості, для тих, кому більше подобається - креативності. А це, в свою чергу, запорука конкурентоспроможності. Так, це знову збільшення асигнувань. Але це зменшення через 3-4 роки видатків на місця позбавлення волі.

В Україні є багато цікавого досвіду, як адаптувати сучасну вітчизняну школу до викликів глобального світу, але цей досвід потрібно терміново проаналізувати, узагальнити та з врахуванням кращих світових систем і тенденцій впроваджувати. І коштів з бюджетів різних рівнів не економити!

До обговорення запрошуємо батьків і вчителів, бізнесменів і політиків, просто не байдужих людей.

http://www.0552.ua/
Херсон конгресс родителей образование освіта конгрес батьків
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі