Історія лікарні імені Тропіних в Херсоні.

Цей місяць був ознаменований Позачерговими виборами до Верховної Ради України. Мене особисто порадували багаті люди нашого міста, які витратили дуже великі кошти на політичну боротьбу, створення позитивного іміджу тощо.

А от рівно 100 років тому також багаті люди міста вирішили вкласти гроші в іншу справу. Пропонуємо вам архівну інформацію з історії створення та діяльності лікарні імені Тропіних.

         Лікарня була побудована братами Іваном і Михайлом Тропіними протягом 1912-1914 рр. за проектом архітектора професора Давида Бунцельмана. Урочисте освячення лікарні відбулось у 1914 р. і тоді ж акт про дарування братами Тропіними безкоштовної лікарні місту був вручений губернатору барону фон Гревеніцу. На фронтоні лікарні була встановлена мармурова меморіальна дошка, на якій свинцевими літерами зроблено напис: “Городская больница имени Афанасия и Ольги Тропиных. Сооружена на средства их наследников”. Ідея відкриття безкоштовної лікарні для бідних була викликана релігійними переконаннями Тропіних, їх благодійністю і відсутністю в Херсоні медичної допомоги бідним прошаркам населення, в першу чергу – Забалки та Сухарного.

         Новозбудована лікарня складалась з чотирьох корпусів і була розрахована на 50 місць. У головному корпусі розміщувалися хірургічне, терапевтичне, гінекологічне та пологове відділення. Дитячого відділення не було, тому дітей лікували у терапевтичному відділені. В інших трьох корпусах розміщувалися інфекційне відділення, кухня та морг. Першим головним лікарем був Ареф’єв, який завідував і терапевтичним відділенням, першим завідувачем хірургічного відділення був лікар Бонч-Осмоловський. На час відкриття у закладі працювало сім лікарів.   Деякий час лікарню очолював Медведовський, а пізніше протягом 30 років В.З.Зільберштейн.

         У 1915 р. лікарня прийняла значну кількість поранених з фронтів Першої світової війни. Тоді хірургічне відділення розширили до 100 ліжок. У 1920-х рр. лікарня отримала протиепідеміологічну спеціалізацію, тому кількість місць у інфекційному відділенні досягла 240. В цей же час при лікарні діяла школа медичних сестер з 3-річним строком навчання (до 1928 р.).

         У квітні 1920 р. рішенням ревкому лікарня імені Тропіних отримала нову назву: Народна лікарня № 2 імені М.С.Урицького, в 1930-і рр. і до 1941 р. – називалась Міська лікарня № 2. На її базі в липні 1941 р. був сформований евакогоспіталь № 1959, який очолив В.З.Зільберштейн. Госпіталь був укомплектований переважно медичним персоналом лікарні. На фронтах Великої Вітчизняної загинули медики: хірург Юдицький, медсестра Остіоненко, діти госпітальних співробітників.

Під час окупації лікарня працювала як міська, рятуючи і повертаючи життя багатьом херсонцям. У вересні 1941 р. окупантами була страчена група лікарів-євреїв, про що свідчить меморіальна дошка біля входу з східної сторони історичного корпусу. Після визволення Херсону – 14 березня 1944 р. тут був розташований медсанбат і шпиталь, а з 16 березня того ж року лікарня почала діяти як міська. В 1945 р. після демобілізації з Радянської Армії В.З.Зільберштейн знову очолив лікарню. Одразу були відновлені господарчі споруди, що постраждали в період війни, а за 1960-1980-і рр. були побудовані нові корпуси лікарні по Миколаївському шосе та вул. Комарова.

У 1974 р. відбулось об’єднання з лікарнею № 1 і з’явилась нова назва – лікарня Комсомольського району м. Херсона.

У 1990-і роки відновлена історична назва лікарні і на своє місце повернуто меморіальну дошку, що свідчить про засновників лікарні