Презентація результатів проекту «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку»

Презентація результатів міждисциплінарного проєкту «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» відбулася 12 березня 2021 р. у приміщенні Херсонської обласної державної адміністрації. Серед запрошених гостей заходу – представники громад Скадовська і Генічеська, архітектори-учасники проєкту, представники органів місцевого самоврядування ті бізнесу, експерти проєкту.

Нагадаємо, що проєкт «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» виконувала ГО «Урбан Ре-Паблік» (Херсон) в партнерстві з ініціативною групою «AMA group», що об’єднала архітекторів з різних міст України (Київ, Харків, Дніпро та Одеса), за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Головні завдання безпрецедентного для півдня України проєкту – дослідження урбаністичного потенціалу приморських міст Генічеськ та Скадовськ, переосмислення розвитку цих міст і дотичних до них територій та розробка альтернативних сценаріїв просторових, архітектурно-містобудівних трансформацій, які дадуть поштовх до якісних екологічних, соціально-економічних і соціально-культурних змін. Проєкт покликаний сприяти перетворенню південних населених пунктів в місця, де буде комфортно і мешканцям, і відпочиваючим, де є умови для інвестицій у бізнес, який би забезпечив нові перспективні робочі місця та заохочував молодь залишатися в рідному місті, ініціювати створення місцевого офісу територіального розвитку для реалізації перших пропозицій та подальших розробок, який об’єднає зацікавлених представників місцевої громади, фахівців, бізнесменів та державних посадовців. 

Ініціатори – архітектори з Києва, Харкова та Одеси, зі значним досвідом у царині урбаністики. Також до проєкту долучилися експерти з питань економічної географії, екології, залучення інвестицій, берегознавста (геоморфології), історії архітектури та краєзнавства, соціології, зокрема викладачі Херсонського державного університету. які прочитали лекції та надали фахову експертизу розроблених концепцій зонування та просторового розвитку Скадовська і Генічеська.

Ректор ХДУ Олександр Співаковський особливо відзначив внесок місцевих фахівців: «разом з колегами з Херсонського державного університету взяв участь у презентації проєкту «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку». Дуже приємно було чути відгуки про високий рівень професіоналізму та знань на адресу географа Ігоря Пилипенка, екологів Івана Мойсієнка, Олександра Ходосовцева, берегознавця Олексія Давидова, соціолога Миколи Гоманюка. Для університету вкрай важливо, що дослідження та досвід наших фахівців мають практичне вираження, що наука не відірвана від життя, що наших колег залучають до експертиз».

Найболючіша «урбаністична» тема в обох містах – облаштування набережних, які б могли стати «візитівками» міст, але з певних кліматично-географічних обставин залишаються у занедбаному стані, оскільки наявні пропозиції і концепції їхнього розвитку неспроможні запропонувати реалістичні рішення з подолання вищезазначених об’єктивних перешкод. Тому лекції експертів – географів, геоморфолога (фахівця з берегових ліній), екологів – залучали небайдужих мешканців Скадовська та Генічеська навіть поза межами проєктних груп.

Ще одне завдання - змінити позиціонування міст з «сезонних» на «цілорічні», адже життя в них буяє переважно влітку. Тобто, сфокусувати увагу на потреби мешканці міста, їх самопочуття і повсякденний образ життя. Тож проєкт відбувався у відкритому форматі, з великою кількістю лекцій, дискусійних панелей, з обміном візіями та стратегіями, онлайн і наживо. До розробки концепцій було залучено активних представників громад обох міст, місцевих підприємців, органи влади, громадські організації.

Куратор ГО «Урбан Ре-Паблік», що реалізувала проєкт, Юлія Манукян вважає, що перший важливий здобуток – неабиякий рівень експертності в проєкті:

«Учасники проєкту вже тепер є інтелектуальним ресурсом для наших приморських міст – з ними познайомилися представники місцевих органів влади та вже проводили й надалі можуть проводити консультації з багатьох питань розвитку своїх міст. Головне ж – було розроблено величезну кількість ідей і концепцій з різних аспектів урбаністики, масштабів і рівнів розвитку міст: від малого підприємництва на своїй ділянці та ідей для залучення великих інвесторів до аналізу генерального плану цих міст і його коригування. За великим рахунком, більшість пропозицій вже тепер можна запускати в роботу – вони всі враховували місцеву специфіку, й здебільшого реалістичні на першому етапі. Але щоб це відбувалося більш ефективно, організатори проекту пропонують створення Агенцій розвитку міста або Агенцій територіального розвитку, які вже успішно діють в деяких містах України. Їх завдання якраз і полягають в зборі подібних ідей, їх аналізі та формуванні концепції подальшого розвитку міста в контакті з різними фахівцями і інституціями та їх систематичного залучення для аналізу і вирішення поточних проблем, пошуку фінансування на реалізацію окремих ідей, допомоги окремим підприємцям і звичайним жителям міста (якщо це збігається з загальною концепцією розвитку міста) тощо. Власне, колаборація жителів, бізнесу, влади та експертів різних напрямків і була основою програми «CO-URBANISM Скадовськ Генічеськ 2030» – бачення перспектив розвитку на найближче десятиліття».

Керівник проєкту, архітектор з Харкова Ігор Лялюк і координаторка проєкту, кандидат архітектури, старший викладач кафедри інформаційних технологій Київського національного університету будівництва і архітектури Надія Антоненко представили 6 концепцій зонування та просторового розвитку Скадовська і Генічеська, які було розроблено молодими архітекторами в рамках практичного семінару «CO-URBANISM 2030» (платформа інноваційних урбаністичних рішень).

За словами Надії Антоненко, «CO-URBANISM» представляє собою платформу взаємодії та взаємообміну досвідом, конструкцію, яка об’єднує різних за статусом людей – науковців, архітекторів, урбаністів, бізнесменів, представників громадських організацій, небайдужих громадян, держслужбовців, депутатів, представників органів місцевого самоврядування: «Ми не поділяємо людей за віком, статтю, їх політичними поглядами, фаховістю, фінансовою спроможністю, популярністю тощо. Наша мета – об’єднати людей в справі розбудови української державності та верховенства права шляхом долучення їх до реальної зрозумілої для кожного справи – перетворення українських міст в місця комфортного життя. Ми хочемо бачити щасливих людей в здорових умовах у будь-якому малому чи великому місті України, оскільки ми віримо, що тільки у такий спосіб – малими кроками переосмислюючи та розбудовуючи свої домівки, вулиці, набережні, квартали, соціально-культурні об’єкти, промислові території – можливий подальший розвиток держави. Ми хочемо, щоб кожен містянин відчув частку своєї відповідальності за своє місто, зрозумів, що він може робити на своєму рівні, які права та можливості є у нього, як у частини громади. Хочеться змінити парадигму успіху, яка склалася за 30 років незалежності, коли українці прирівнюють з ним свій від’їзд з Батьківщини, оскільки не бачать майбутнього для себе та своїх дітей. Своєю діяльністю ми хочемо довести до широкого загалу наше переконання, що науково-експертний потенціал для розвитку в нашій країні є». Пані Надія наголосила, що проблема не в браку фахівців, а в налагодженні комунікації та формуванні такої системи взаємодії між науковцями, практиками, громадянами, бізнесом та державними органами, яка б дозволила з максимальною ефективністю використовувати цей потенціал – вирвати науковців із своєї академічної бульбашки, повернути довіру суспільства до експертної думки, подолати стереотипність та заскорузлість мислення: «Ми відкриті до кооперації із іншими українськими організаціями, установами, небайдужими громадянами. Ми підтримуємо та активно розвиваємо зв’язки із колегами з-за кордону, проте, ми стоїмо на засадах того, що будь-яке знання має бути осмислене з точки зору локальних контекстів, адаптоване за принципами логіки, необхідності, уможливлення розвитку в місцевих умовах».

Щодо до ідей, запропонованих архітекторами, на презентаціях в Скадовську, Генічеську і Херсоні, вирували жваві обговорення. Багатьом сподобався «Термальний курорт Генічеська».

Ідея проекту полягає у відновлені затампованого термального джерела в північній частині міста неподалік морського узбережжя на території недіючого маслосирзаводу. Навколо власне джерела будується великий санаторно-курортний комплекс, а з боку моря – створюється широка зона морського відпочинку включно з амфітеатром публічного простору на рельєфі навколо круглого штучного озера з водою з джерела та штучного пантонового острову на певній відстані від берега з пристойною глибиною та захисною сіткою від медуз для купання. 

Проект настільки деталізований та осмислений, що має гарну перспективу бути реалізованим, звісно, після більш ретельних досліджень. Чому це спрацює? Термальних лікувальних джерел на території України лише шість – три на Західній Україні, три – тут же на Арабатці. І це сьоме, яке не експлуатується, але знаходиться у найзручнішому місці для цього. Команда розраховує на «ефект Більбао», коли у депресивному місті будується надзвичайно коштовний проект відомого архітектора світового рівня, і тільки цей один об’єкт приваблює тисячі туристів щорічно й стимулює розвиток всього міста.

Проект передбачає залучення у розробку і сусідніх ділянок житлової забудови, й, навіть, частково сусідніх садових ділянок, де, наприклад, пропонується створення оранжерей для цілорічного вирощування овочів, фруктів та екзотичних рослин за рахунок тепла цього ж термального джерела. 

А команди архітекторів, які працювали зі Скадовськом, взялися вирішити проблему набережної, яка власне і є центром міста, опорною смугою містобудівного розвитку, але яка на практиці не несе цього навантаження, а її східна частина, відділена територією порту, взагалі закинута. Всі три команди проекту пропонують змінити функції вантажного порту на громадський простір, пасажирський порт та яхт-клуб, ревіталізувати також територію консервного комбінату «Чумак», а також зробити благоустрій східної частини скадовського пляжу. Всі три групи займалися «відновленням» порту, створенням на його території потенціалів, які можуть дати нове життя території порту, та відновити економічну активність. Хочеться наголосити на важливості дослідження та юридичної експертизи запропонованих варіантів, що пов’язано з особливим правовим статусом порту, режимністю цієї території, його формою власності та іншими умовами, які можуть накладати певні обмеження на реалізацію концепцій.

Керівник проєкту, архітектор Ігор Лялюк (Харків) підкреслив:

«Треба розуміти, що це не конкретні проекти, а набір десятків найрізноманітніших пропозицій. Багато з них можна здійснити в будь-якому місці міста, а не лише на вказаній ділянці, а багато підказують неординарні варіанти вирішення певних міських проблем, таких от, як створення широких набережних, берегозахисту, комунальних комунікацій, формування міського ландшафту, міської панорами тощо. Тобто, це так зване «віяло можливостей». Що є визначальним в нашому житті? Якість життя! Від чого залежить якість життя? Від якості прийняття рішення! Мінімальні умови для ситуації прийняття рішення - наявність мінімум двох варіантів. Якщо варіантів більше – то й шанси на більш якісне рішення зростають. Якщо ми хочемо змінити своє життя, змінити наші міста і країну в цілому, треба вчитися ефективно працювати в просторі прийняття рішень. Проект «Південне Узбережжя України: від дослідження до розвитку» - це пошук ефективних інструментів розвитку територій, пошук іншої моделі майбутнього, нових можливостей для Генічеська та Скадовська, для всього Південного узбережжя України».

Голова Херсонської ОДА Сергій Козир зазначив, що «презентовані проєкти – сучасний погляд на вигляд курортів Херсонщини.

Це нова туристична інфраструктура, зони для відпочинку, міський простір, готельні містечка, театри, кафе, сучасна берегова зона та інші місця, які можуть зацікавити туристів. Молодими архітекторами розроблено по три проєктні пропозиції для кожного міста: схеми розвитку поселень та територій з розробкою зон відповідальності та ресурсного забезпечення; концепції розвитку берегової лінії; розробка кварталів (загальні схеми генерального плану, проєктні пропозиції об’єктів забудови кварталів). Переконаний, що якщо ці напрацювання втілити в життя, то наша область зможе конкурувати із закордонними курортами! У свою чергу, обласна влада працюватиме, аби залучити до їх реалізації  українських та закордонних інвесторів».

Сьогодні неможливо розглядати Генічеськ і Скадовськ як звичайні райцентри з населенням до 20 тисяч і вирішувати проблеми на такому ж рівні. Адже вже тепер в літню пору вони стають містами 100-тисячниками – а це виклик, відповідальність і зовсім інший підхід роботи з урбаністичним простором. «Містечковість» мислення надалі - це «нафталіновий» підхід. І чим швидше ми це зрозуміємо, тим швидше з сільських населених пунктів без каналізації і гідної сфери обслуговування вони перетворяться в процвітаючі курорти з динамічним розвитком.

Саме цей масштаб побачив у проектах Дмитро Бутрій, перший заступник голови Херсонської ОДА:

«Я хочу подякувати на рівні адміністрації громадську організацію «Урбан Ре-паблік», дійсно масштабна, цікава, глибока. Дякую, що залучили до роботи наш Херсонський Державний університет, як і всіх науковців. Саме залучення науки до розробки таких проектів має дуже важливе значення, тому що, нажаль багато є різних проектів, але наукового підходу нема. Зараз основне питання саме до територіальних громад Генічеська і Скадовська. Сьогодні вони мають інструмент, живий матеріал, з яким можна працювати далі. І сьогодні ці проекти можуть стати своєрідним генеральним планом забудови пляжник територій. Звичайно вся ця візія повинна бути відцифрована у вигляді конкретних цифр і конкретних проектів. Я думаю, що ці громади, володіючи своїми певними ресурсами можуть з ним працювати. Звичайно є і державна допомога, ми попрацювали і з Європейським союзом, наші два проекти – це вже точно – відібрані, і ми працюємо й далі. Є державний фонд регіонального розвитку, де саме на днях сформована нова візія і методика функціонування цього фонду, тобто це не буде фінансування ремонту вікон та туалетів, це буде дійсно фінансування стратегічних проектів, направлених на розвиток економіки, а саме таких от проектів».

Микола Шаповал, начальник управління туризму та курортів Херсонської ОДА, відверто поділився своїм захопленням від результатів проєкту:

«Для мене було величезне задоволення поглянути, як звичні для нас місця можуть отримати абсолютно нове життя та нове майбутнє. Зараз командою архітекторів розроблено декілька концепцій розвитку набережної та квартальної забудови наших курортних місць. Найголовніше для мене - це комплексність підходу. Я бачу, що вся набережна - це цілісний «організм» і кожен її елемент доповнює один одного. Архітекторами розроблений дизайн код, підібрані варіанти дерев та інших рослин, передбачений громадський простір та цільове використання окремих частин території - спортивні майданчики, паркові зони, алеї, пляж, тощо.

Окремо радує, що приділяється увага зовнішньому вигляді житлових будинків та акцентується на квартальній забудові міста. Адже архітектура населеного пункту не може бути окремо від пляжної зони. Це все одне ціле. Жителі повинні комфортно відчувати себе у своєму місті. А відпочиваючі повинні отримувати задоволення, прогулюючись містом у напрямку пляжу, тощо.

Скажу чесно, я раніше таке або читав в книгах, або бачив на YouTube про міста Німеччини, Скандинавії, Бразилії та інших. Та тепер я бачу, що наші рідні міста можуть отримати новий ковток повітря для нового життя. Що робити з цим далі? По-перше, необхідне бажання місцевої влади та жителів розвивати свою територію. Далі ми маємо розробити детальний план території, який може бути профінансований за рахунок цільових фондів чи держаних програм, у співфінансуванні з місцевою громадою. Наступним кроком має стати державне приватне партнерство. Представники влади реалізують створення громадського простору та умов для бізнесу, а також розробляють пропозиції для майбутніх інвесторів. Ну, а на останок ми отримуємо задоволення від перебування в цих містах».

За словами експерта проекту, історика архітектури, краєзнавця Сергія Дяченка, команда проєкту стикнулася як з претензіями, так і численними питаннями. Багато з них зводилися до того, що, мовляв, знову приїхали нас вчити, пропонують нереалістичні речі, місцевої специфіки не знають, аж до абсурдного – у нас настільки все погано, що змінити вже нічого не можна, не кажіть нам про світові приклади, у нас свої специфічні проблеми, і нам доведеться їх вирішувати своїми силами. Але саме тому і йдеться про світовий досвід, що у багатьох місцях світу існують ідентичні проблеми, і вони вирішуються. Більш того, є проблеми набагато масштабніші, ніж в Генічеську або Скадовську, і вони теж вирішуються. Адже часто проблема зовсім не в грошах, як вважає багато скептиків, а лише в бажанні вирішити конкретні проблеми, а також в залученні фахівців на самих ранніх етапах проектування. Щодо реалістичності, мер Скадовська Олександр Яковлєв згоден з проєктантами, що є сенс перетворити територію Скадовського торгового порту в ключове культурно-громадське ядро міста. У відсутності залізничного сполучення та за активної модернізації сусідніх портів, насамперед одеського і миколаївського, перспективи для скадовського морського порту значно знижуються. Однак всі три команди проектувальників і експерти сходяться на тому, що порт – це символ Скадовська, і ця його символічна роль повинна бути збережена, аби й надалі працювати на туристичний імідж міста. Пропонується переобладнати його під туристичні та транспортні цілі.

Керівник відділу з питань туризму та підприємницької діяльності Генічеської міської ради Тетяна Большакова висловила щире захоплення результатами семінару, підкресливши, що вони перевершили всі очікування:

«Проєкт «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» вражає кількістю залучених до нього фахівців і експертів з різних галузей. Тому, крім отриманих в результаті двомісячної роботи якісних ескізних проєктів просторових трансформацій міста, найціннішими стали новий досвід та нові знання. Що стосується самих проєктів по Генічеську, тішить те, що вони насичені новими, дуже несподіваними ідеями з використанням новітніх мирових практик та технологій. Реалізація отриманих проєктів стане однією з першочергових задач для місцевої влади, тому що це докорінно змінить зовнішній вигляд міста, зробить його туристично- та інвестиційно привабливим».

Співвласниця мережі локальних сайтів, зокрема skadovsk.info, arabatskaya-strelka.com, член правління ГО ХОТЦ «Вектор Розвитку» бізнес-тренер Ольга Авраменко:

Вже більше 20 років я займаюсь популяризацією та просуванням відпочинку на узбережжі двох морів Херсонської області. Як співвласник мережи локальних сайтів для туристів я спостерігаю як змінюється сервіс, як змінюється середовище, як змінюються потреби туристів. Відгуки свідчать, що готелі і готельчики піклуються про гостей, модернізують і удосконалюють умови проживання та сервіс, але зовнішнє середовище та інфраструктура, поступово деградують.

На цьому тижні я побачила світло в кінці тунелю… На Херсонщині ГО «URBAN Rе-Public» Херсон, за підтримки USAID був реалізований проект «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку». Знайомство з результатами проекту справило неабияке враження. Мені дуже сподобалось, що були критично вивчені особливості наших курортних містечок Скадовська та Генічеська. Я побачила ідеї, що проблеми перетворюють на можливості. Синергія співпраці представників громади, місцевих фахівців та професіоналів з різних регіонів України при експертній підтримці генерує рішення високої якості.

І в Скадовську і в Генічеську проблемні пляжі. Творчий підхід та погляд архітектора, перетворює, м’яко кажучи, «недосконалу» берегову лінію на дуже цікавий простір. За допомогою професійних рішень нівелюються недоліки, підвищується функціональність, проекти набережних виглядають гармонічно і відповідають сучасним трендам в корисному дозвіллі та екологічним принципам.

Найбільше враження на мене справила ідея пошуку архітектурного коду міста, відновлення історичної місцевої ідентичності як в Скадовську, так і в Генічеську. Я вважаю, що такі рішення допоможуть нашим містам із похмурих, невиразних забудов перетворитися в невеликі містечка із своїм колоритом, які залишають неповторні враження у туристів. Безумовно це відіб’ється на якості життя місцевих та позитивно вплине на економічний розвиток.

В Генічеську три групи учасників проектів розробляли концепції для різних локацій міста. Для реалізації місцевій громаді потрібно визначитись з якого проекту розпочинати.

В Скадовську всі три групи розробляли концепцію для однієї локації, тому, вибрати потрібно тільки одну ідею, перетворити її в проект, та знайти ресурси для його реалізації.

Хочу побажати знайти в громадах цих містечок зацікавлених осіб, які б розділили захват і натхнення, з яким працювали учасники проекту. Щоб вони стали рушійною силою розвитку своїх міст, ідеї перетворили в проєкти та втілили їх в життя.

Докладніше з концепціями можна ознайомитися в проєктних групах: 

CO-URBANISM ГЕНІЧЕСЬК 2030, CO-URBANISM СКАДОВСЬК 2030