За даними ArcelorMittal, протягом останніх п’яти тижнів підприємство зазнало чотирьох ракетних ударів. Остання атака сталася 21 вересня. Внаслідок атак загинули п’ятеро людей, ще 17 працівників отримали поранення. Один із постраждалих залишається у критичному стані.

Нагадаємо, що у ніч на 12 вересня підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазнало ракетного удару. Внаслідок атаки загинули двоє працівників підрядної організації, ще двоє співробітників підприємства дістали поранення. Внаслідок атаки пошкоджень зазнали виробничі та допоміжні об’єкти підприємства. Це не перша атака на підприємство. У грудні 2022 року внаслідок ракетного удару було зруйновано сортопрокатний цех та загинув співробітник. У серпні 2026 року під час ще однієї атаки загинули двоє працівників підприємства та співробітник підрядної організації. Тоді 18 людей отримали поранення, були пошкоджені об’єкти енергетичного та доменного виробництва, а частину виробничих процесів довелося зупинити.

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що після останніх подій компанія дійшла висновку про неможливість безпечної експлуатації підприємства.

«Ми з глибоким жалем дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати ArcelorMittal Кривий Ріг», — зазначив Мауро Лонгобардо.

За словами Лонгобардо, від початку повномасштабної війни працівники продовжували підтримувати роботу шахт та виробництва. Наразі компанія обговорює подальшу долю підприємства з урядом України.

«Ми обговорюємо майбутнє підприємства з урядом України та зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після повернення миру залишалися можливості для відновлення виробництва», — повідомив гендиректор.

У компанії наголосили, що від початку повномасштабної війни пріоритетом залишалися безпека працівників та їхня економічна стабільність. Для підтримки роботи криворізького підприємства ArcelorMittal надала понад 700 мільйонів доларів фінансової підтримки.

Водночас компанія очікує зафіксувати безготівкове знецінення активів приблизно на 1 мільярд доларів. Переважно йдеться про основні засоби та виробниче обладнання підприємства у Кривому Розі.

Раніше після ударів у серпні та вересні компанія повідомляла про пошкодження виробничих потужностей та призупинення частини виробничих процесів. Наразі ArcelorMittal планує зосередитися на збереженні інфраструктури підприємства, щоб у майбутньому залишалася можливість відновити виробництво.

Президент Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін у четвер, 24 вересня 2026 року, у Вашингтоні / © Associated Press

Лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув до Білого дому з державним візитом, який приймає президент США Дональд Трамп. Це перший візит Сі Цзіньпіна до Вашингтона за понад десять років.

ТСН.ua зібрав перші важливі заяви обох лідерів, які транслювали Clash Report,

Що заявив Трамп

Дональд Трамп запевнив, що ще як його вперше обрали на посаду президента 2016 року, у нього з Сі Цзіньпіном склалися дружні взаємини — «справді чудова дружба, що ґрунтується на взаємній повазі та життєво важливих інтересах наших народів».

«Ми зустрічалися у різних куточках світу: від Німеччини до Аргентини, від Японії до Південної Кореї та від Пекіна до Палм-Біч у Флориді. Однак що цікаво, ми вперше зустрічаємося тут, у Білому домі», — зауважив він.

Очільник Білого дому запевнив, що разом з головою КНР досягли «значного прогресу у вирішенні питань, які стоять перед нашими країнами».

«Під час мого останнього візиту торік у травні ми створили Раду з питань торгівлі. Завдяки цьому цілком новому механізму, який виявився надзвичайно успішним, наші команди працюють над формуванням збалансованіших торговельних відносин», — каже він.

Трамп США заявив, що під час цього візиту сторони, крім торгівлі, обговорять нагальні питання, які стосуються безпеки, технологій і суперінтелекту. На його думку, рішення, які буде ухвалено у цих сферах сьогодні, можуть сприяти миру й процвітанню на тривалі десятиліття.

Що відповів лідер КНР

Голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що його перший візит до США за понад десять років спрямований на сприяння дружбі та розширення співпраці між двома країнами.

«Я відвідую Сполучені Штати на запрошення президента Трампа, щоб продовжити нашу дружбу, розширити співпрацю та сприяти добробуту обох наших народів», — сказав він.

«Інтереси Китаю та Сполучених Штатів глибоко переплетені, і у нас є багато можливостей для співпраці. Співпраця між КНР і США може не вирішити всі проблеми у світі, але без нашої співпраці було б важко вирішити багато світових проблем», — додав китайський лідер.

Виступаючи разом із Дональдом Трампом, Сі Цзіньпін наголосив, що і Китай, і США є провідними країнами у сфері штучного інтелекту та несуть відповідальність за те, щоб він став силою добра.

«І Китай, і Сполучені Штати є провідними країнами у сфері штучного інтелекту», — сказав він.

«Ми маємо як можливості, так і відповідальність розвивати та керувати ШІ назавжди, а також забезпечувати, щоб його розвиток завжди перебував під контролем людини та служив її добробуту», — додав голова КНР.

Сі також говорив про те, що Китай і США несуть «історичну відповідальність» за просування людського розвитку та прогресу.

Також він підтвердив, що у них із Трампом склалися «добрі особисті взаємини» і вони обоє «підтримують постійний зв’язок».

Чи воюватимуть Китай і США

Сі Цзіньпін наголосив, що обидві країни повинні співіснувати в мирі.

«Як я вже неодноразово казав, Китай і Сполучені Штати — дві великі держави — виграють від співпраці та програють у разі протистояння. Нам не варто уникати згадок про конкуренцію, однак вона має бути здоровою і залишатися у розумних межах. Це має бути змагання, спрямоване на взаємне підтягування до вищого рівня, а не боротьба, в якій одна сторона неодмінно перемагає, а інша — програє», — сказав він.

Лідер КНР закликав, що Пекін і Вашингтон повинні дотримуватися принципу відсутності конфліктів і протистояння.

«Ми, безумовно, можемо знайти правильний шлях для співіснування двох великих держав на цій планеті, яку ми обидві називаємо своїм домом. Збройні сили наших країн мають підтримувати регулярний діалог і вдосконалювати механізми кризової комунікації та запобігання кризам», — каже він.

Про Україну — ні слова

Наразі у виступах двох лідерів не пролунала тема України.

Сі Цзіньпін оголосив, що двох панд відправлять до США

Наприкінці свого виступу Сі Цзіньпін оголосив, що до США буде надіслано двох панд як знак дружби між двома країнами.

Він каже, що тварини прибудуть до зоопарку Атланти найближчими днями, щоб «зустрітися з американським народом».

Пояснення: «Пандова дипломатія» — це китайська практика відправлення панд до інших країн як інструмент дипломатії та м’якої сили для сприяння добрій волі.

Угоди між КНР і зоопарками США передбачають, що Пекін володіє пандами та будь-яким їхнім потомством, і вимагають оплати «за збереження гігантських панд у Китаї».

Нагадаємо, Дональд Трамп під час зустрічі з Сі Цзіньпіном здивував дипломатичним жестом.

Раніше, під час останньої зустрічі 22 вересня, президент Володимир Зеленський попросив Дональда Трампа залучити китайського лідера Сі Цзіньпіна до мирних перемовин з РФ.

Проте сьогодні Зеленський звинуватив Китай, що Пекін передає Росії нові технології для дронів, які дозволяють завдавати дуже точних ударів по Україні.

Інформує tsn.ua

 Посилення спостереження в Арктиці. Документ відкриває можливість для модернізації радарних комплексів, систем супутникового контролю, засобів зв’язку та метеорологічної інфраструктури. Йдеться не лише про військові завдання. Системи спостереження можуть допомагати в пошуково-рятувальних операціях, контролі судноплавства, прогнозуванні небезпечних погодних явищ і реагуванні на аварії.

Трамп заявив про близький мир між Україною та Росією

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що досягти миру між Україною та країною-агресоркою Росією вдасться "швидше, ніж очікується".

Таку заяву американський лідер зробив під час виступу на Генеральній асамблеї ООН, передає "Укрінформ".

"Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується", — сказав Трамп.

Водночас він відзначив, що у разі потреби він готовий застосувати "закон Грема", який стосується санкцій проти Росії.

"Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства", — наголосив президент США.

Нагадаємо, 20 вересня президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.

За даними The Guardian під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне.

Додамо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу.

Інформує trueua.info

У день завершення парламентських виборів у Росії Москва та область зазнали одного з наймасштабніших ударів безпілотників за час війни. Серед цілей опинився Московський нафтопереробний завод у Капотні, де після атаки спалахнула пожежа.

Про це йдеться в матеріалі The Washington Post.

Атака сталася 20 вересня — в останній день перших парламентських виборів у РФ після початку повномасштабного вторгнення до України. За даними російської Центральної виборчої комісії після опрацювання понад 95% бюлетенів, провладна «Єдина Росія» набрала близько 57,8% голосів і зберегла конституційну більшість у Держдумі. Комуністична партія посіла друге місце.

Водночас вибори відбувалися в умовах жорстких обмежень для політичної опозиції. Частина антивоєнних кандидатів не була допущена до голосування, а міжнародні та російські опозиційні критики заявляли про відсутність справжньої політичної конкуренції. Франція також заявила, що вибори не відповідали стандартам вільного й чесного волевиявлення.

Що відомо про удар по Москві

Внаслідок атаки було пошкоджено Московський НПЗ у районі Капотня на південному сході російської столиці. Після удару підприємство призупинило переробку нафти, а ремонт пошкоджених установок може тривати кілька тижнів. Завод є одним із великих постачальників пального для Москви.

За даними російської влади, внаслідок атаки в Московській області загинуло щонайменше троє людей. Мер Москви Сергій Собянін стверджував, що протягом атаки було перехоплено понад 1600 безпілотників, із яких 450 нібито прямували до Москви. Незалежного підтвердження цих цифр немає.

Собянін заявив, що атаку нібито планували для зриву парламентських виборів, однак доказів на підтвердження цього твердження не навів.

Атака після заяв про «енергетичне перемир’я»

Удар стався після того, як президент США Дональд Трамп заявив про нібито домовленість України та Росії припинити атаки на енергетичні об’єкти. За день до цього американський президент також закликав Володимира Зеленського припинити удари по російських об’єктах, пов’язаних із виробництвом дизельного пального.

Зеленський після розмови з Трампом заявив, що сторони обговорюють можливі кроки з деескалації, зокрема у сферах енергетичної та продовольчої безпеки. Президенти також домовилися про зустріч на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Що відомо про вибори в Росії

«Єдина Росія» за підсумками голосування отримала 355 із 450 місць у Державній думі. Вибори проходили також на окупованих Росією територіях України, що Київ і низка західних країн не визнають законним.

Критика процедури голосування пролунала і всередині Росії. Лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов заявляв про тиск на виборців і порушення під час голосування та підрахунку голосів.

Нагадаємо, 20 вересня завершилося основне триденне голосування (18–20 вересня) на виборах до Держдуми РФ. Це перші парламентські вибори після початку повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року. Більшість антивоєнних кандидатів до участі у виборах не допустили, зокрема значну частину представників партії «Яблоко».

У низці регіонів Росії з виборів також знімали кандидатів партії в одномандатних округах.

У виборах до Держдуми РФ брали участь десять партій. Загалом розподіляються 450 депутатських мандатів: 225 за партійними списками і ще 225 — в одномандатних округах.

Також повідомлялося, що Ярославський НПЗ у Росії зупинив переробку нафти після атаки дронів. Західні ЗМІ повідомляли, що пошкоджено установку, яка забезпечувала близько 40% потужності підприємства.

Інформує tsn.ua

 

Данія передає Україні позачерговий пакет військової допомоги вартістю близько $275 млн.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Це вже 31-й пакет військової підтримки від Данії.

У Міноборони наголосили, що кошти спрямують передусім на посилення спроможностей української протиповітряної оборони.

Особливого значення ця допомога набуває напередодні осінньо-зимового періоду, коли Росія традиційно посилює удари по українській енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

"Ці кошти будуть спрямовані на посилення спроможностей ППО України у критичний осінньо-зимовий період", — повідомили в Міноборони.

У відомстві нагадали, що Данія від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із лідерів за обсягами військової підтримки України та розвиває нові формати оборонної співпраці.

Нагадаємо, що раніше президент США Дональд Трамп оголосив "безстрокову" угоду щодо Гренландії: Данія уточнила, що буде далі

Інформує tsn.ua

Нездатність відбивати українські повітряні атаки викликала невдоволення в Росії: які наслідки це може мати

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.

Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).

Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.

Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.

Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають".

"Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.

Інші ключові висновки ISW

• У ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.
• Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.
• Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.
• Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).
• Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.
• Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.

Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора.

Інформує trueua.info

 

Перші результати виборів у Німеччині / Canva

Канцлер Фрідріх Мерц уже назвав результат ХДС у Мекленбурзі-Передній Померанії "катастрофою", цитує Spiegel.

Що відомо про перші результати?

У Мекленбурзі-Передній Померанії, за даними екзитполів, лідирує "Альтернатива для Німеччини" з 37% голосів, тоді як СДПН отримує 35,5%. У Берліні перше місце попередньо посідає "Ліва партія" – 24,5%, далі йдуть ХДС із 20% та "АдН" із 16%.

Водночас остаточні результати ще залежать від підрахунку голосів, тому дані екзитполів не є остаточними. У Берліні під час голосування також зафіксували випадки, коли окремим виборцям видали неправильні бюлетені, зокрема деяким 16- та 17-річним громадянам. Після виявлення помилки їм надали можливість проголосувати потрібним бюлетенем.

Канцлер Німеччини та лідер ХДС Фрідріх Мерц назвав результат своєї партії в Мекленбурзі-Передній Померанії "катастрофо".

ХДС запекло боролася, але була розчавлена поляризацією між СДПН та "АдН",
– заявив він.

Водночас результат ХДС у Берліні Мерц оцінив позитивніше та пообіцяв продовжити курс реформ федерального уряду: "Реформи мають відбутися. Я докладу всіх зусиль для цього як голова партії і, насамперед, як канцлер нашої країни".

Нагадаємо, керівництво німецької партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) готує можливі переговори з представником Кремля щодо відновлення постачання російського газу до Німеччини. Зустріч може відбутися вже у березні 2027 року за участю співголів АдН Аліс Вайдель і Тіно Хрупалли та радника Владіміра Путіна Кирила Дмитрієва.

Переговори, за інформацією джерел агентства, можливі лише після укладення рамкової мирної угоди між Росією та Україною. Серед потенційних місць проведення зустрічі розглядають Ізраїль, Об'єднані Арабські Емірати та Індію. Також організатори сподівалися на участь представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, однак американський посадовець заявив Reuters, що їх не інформували про зустріч і не запрошували.

Однією з тем переговорів може стати відновлення роботи газопроводів "Північного потоку". До повномасштабного вторгнення Росія постачала Німеччині понад половину природного газу та більш як третину сирої нафти.

Водночас представники АдН офіційно не підтвердили підготовку зустрічі, а речник Кирила Дмитрієва відмовився від коментарів Reuters. Аліс Вайдель раніше публічно виступала за припинення обмежень на російські нафту й газ, пов'язуючи дешеві енергоресурси з конкурентоспроможністю німецької економіки.

Пропозиція щодо повернення російського газу вже викликала критику з боку німецьких політиків, які виступають проти відновлення залежності від Москви. Водночас сама АдН не входить до федерального уряду Німеччини, тому потенційна зустріч мала б передусім політичний і символічний характер.

"Бавовна" в Брянській області: знищено російський С-400, що бив по Києву

Сили оборони України за допомогою безпілотника FP-1 успішно знищили ворожу пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400 на території Росії. Саме ця військова техніка окупантів неодноразово використовувалася для здійснення терористичних атак по Києву.

Про це повідомили в компанії оборонних технологій Fire Point.

Знищення коштовної техніки ворога

За даними компанії, Сили оборони України здобули черговий успіх у ліквідації засобів протиповітряної та ракетної оборони противника безпосередньо у прикордонних регіонах РФ. Точним ударом було повністю знешкоджено пускову установку зі складу сучасного російського комплексу С-400.

За наявною інформацією, ураження об'єкта було здійснено 17 вересня 2026 року на території Брянської області Росії. Для виконання високоточного завдання українські військові успішно залучили ударний безпілотний літальний апарат FP-1.

Помста за обстріли столиці

У Fire Point наголосили, що ліквідована пускова установка С-400 відігравала важливу роль у системі повітряного терору агресора. Російські військові систематично використовували цей комплекс для завдавання ударів по цивільній та критичній інфраструктурі Києва.

Нагадаємо, у ніч на 17 вересня Служба безпеки України атакувала військовий аеродром "Ростов-Центральний" у Ростові-на-Дону, уразивши шість повітряних цілей. Також СБУ разом із Силами оборони завдала удару по Ярославському нафтопереробному заводу.

Інформує trueua.info

Володимир Путін / © Associated Press

Російський диктатор Володимир Путін підписав указ про передання під тимчасове зовнішнє управління російських активів швейцарської компанії Nestlé, а також французьких Auchan і Lemano Pro (колишня Leroy Merlin). Відтепер керувати їхнім бізнесом у Росії буде фірма «Л.Е.В. Менеджмент».

Про це повідомляє видання CNBC.

Реакція Nestlé та наслідки для іноземного бізнесу в Росії

Зазначається, що у відповідь швейцарський виробник кави Nescafé та шоколадних батончиків KitKat заявив, що вивчає нормативний акт.

«Nestlé прагне вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх прав і забезпечення безперервності бізнес-операцій в інтересах усіх зацікавлених сторін, зокрема своїх співробітників», — йдеться у заяві компанії.

Після оприлюднення цієї інформації акції Nestlé у п’ятницю вранці знизилися на 2,2%. Представники Auchan і Lemano Pro на момент виходу матеріалу CNBC не надали оперативних коментарів. Експерти вважають, що це рішення є першим кроком до відбирання майна та його передавання лояльним до Кремля бізнесменам.

Як діє механізм вилучення активів компаній з «недружніх країн»

Повідомляється, що механізм тимчасового вилучення майна діє від 2023 року, коли у РФ було ухвалено указ, який дозволяє перебирати контроль над активами підприємств із так званих «недружніх» країн.

За цим алгоритмом російська влада вже взяла під контроль місцеві підрозділи низки міжнародних компаній, серед яких данська пивоварна корпорація Carlsberg, французький виробник молочних продуктів Danone та фінський енергетичний концерн Fortum.

Хоча Швейцарія не є членом ЄС, після 2022 року вона підтримала більшість європейських санкцій проти Росії. Через це Москва заявила, що країна втратила свій нейтралітет. У самій Швейцарії це викликало суперечки, тож наприкінці місяця громадяни вирішуватимуть доля нейтрального статусу на референдумі.

Чому вилучають активи західних компаній — заява Кремля

Як повідомляє російське видання «РБК», речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що головним чинником передання активів під зовнішнє управління стала реєстрація їхніх власників у державах, які Росія вважає недружніми.

«Йдеться про європейські компанії, про компанії з недружніх країн. І, звісно, одним із чинників, який враховувався під час ухвалення цього рішення, було те, що це недружні країни», — заявив він.

Пєсков додав, що рішення ухвалили також через участь цих країн у діях проти Росії, зокрема через нібито удари по її економічній інфраструктурі. Він уточнив, що йдеться лише про зовнішнє управління, а рішень щодо продажу чи передання активів наразі немає.

Що відомо про керівну компанію «Л.Е.В. Менеджмент»

Кремлівський речник не пояснив, чому для управління обрали саме компанію «Л.Е.В. Менеджмент», лише заявив, що вона найкраще підходила за вимогами.

За даними джерела, керівником АТ «Л.Е.В. Менеджмент» є генерал МВС РФ Андрій Краюшкін, призначений на посаду 10 вересня — за тиждень до публікації указу Путіна. У штаті цієї структури зазначений один співробітник, а за підсумками 2025 року компанія зафіксувала збитки в розмірі 15 тисяч рублів.

Путін захопив активи Nestle та Auchan у Росії — останні новини

Нагадаємо, Володимир Путін підписав указ про передавання під тимчасове управління російських активів Nestlé та Auchan. Це означає, що влада РФ фактично забрала під свій контроль частки цих іноземних компаній у їхніх місцевих підрозділах.

За документом, майно перейшло компанії «Л.Е.В. Менеджмент» — маловідомій фірмі, яку створили в Москві 2024 року.

До слова, результати парламентських виборів у РФ навряд чи стануть несподіванкою, оскільки Кремль фактично перетворив голосування на процедуру без реальної політичної конкуренції.

Інформує tsn.ua

Конгрес США / © Associated Press

Державний департамент США схвалив потенційний продаж Україні обладнання та послуг для розвитку й оновлення протиповітряної оборони вартістю $2,7 млрд.

Про це йдеться у повідомленні для Конгресу.

Схвалення Держдепартаменту стосується потенційного військового продажу, а не завершеної закупівлі. До нього входять обладнання та послуги, пов’язані з оновленням і розвитком української протиповітряної оборони.

Американське відомство повідомило про це в нотифікації, надісланій Конгресу США. Зазначена в ній вартість потенційного продажу становить $2,7 млрд.

Якщо закупівлю буде завершено, Україна має профінансувати її поєднанням внесків Європи та коштів програми Foreign Military Financing (FMF), повідомив Держдепартамент.

За даними відомства, кошти FMF для цього були асигновані за адміністрації колишнього президента США Джо Байдена.

До пакета мають увійти:

• ракети S-300 Clone та GAM-67

• далекобійні зенітні ракетні системи з лазерним наведенням

• імпровізовані пускові установки TEL 1.5

• комплекти модернізації мобільних пускових систем

• радари RPS-202 для протидії безпілотникам

• запчастини, програмне забезпечення, ремонтне, технічне та логістичне обслуговування

Нагадаємо, європейські союзники екстрено закуплять для України додаткові системи протиповітряної оборони Patriot та ракети до них, щоб допомогти відбити очікувані зимові атаки росіян на критичну інфраструктуру.

Раніше повідомлялося, що повернення 20-відсоткового податку на додану вартість (ПДВ), яке набуло чинності в січні 2026 року, стало серйозним ударом для забезпечення української армії та призвело до величезного дефіциту наземних роботизованих комплексів на передовій.

Інформує tsn.ua

Українська влада продовжує виконувати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами для забезпечення стабільного фінансування держави. Такі кроки є критично важливими для подолання суттєвого дефіциту державного бюджету в умовах війни.

Про нові законодавчі ініціативи повідомив президент Володимир Зеленський.

Повернення декларування

Глава держави провів спеціальну нараду щодо подальших законодавчих кроків для посилення контролю за статками посадовців. Нове рішення стосуватиметься тих працівників правоохоронних органів, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях.

«Буде рішення, що поверне декларування для правоохоронців і Сил безпеки, які не на війні», — наголосив він.

Такий крок дозволить забезпечити реальний та ефективний контроль за майновим станом і способом життя представників силових структур, а також допоможе підвищити рівень довіри суспільства до правоохоронної системи країни.

«Кожне рішення, яке дефіцит заповнює, справді допомагає нам, допомагає стійкості України, нашій обороні», — пояснив Зеленський.

Масштабні перевірки посадовців

Президент також обговорив із прем’єр-міністром Сергієм Корецьким необхідність проведення масштабних перевірок у центральних органах виконавчої влади. Цей процес охопить усіх керівників, включно з тими, хто обіймає посади у статусі виконувачів обов’язків.

«У центральних органах виконавчої влади треба перевірити всіх керівників: призначених і виконувачів обов’язків», — зазначив він.

Особлива увага під час перевірок буде приділена тим державним установам, де існують традиційно високі корупційні ризики. Йдеться насамперед про податкову службу, АРМА та різноманітні державні інспекції.

«Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики, і вони високі», — підсумував політик.

Нагадаємо, Зеленський закликав Раду підтримати сім важливих законопроєктів. Нардепи мають розглянути їх уже цього тижня, щоб Україна змогла отримати мільярди доларів від партнерів.

Інформує tsn.ua

Досі не звільнений з посади генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який нині вже перебуває за кордоном, почав публікувати додаткові звинувачення щодо директора НАБУ Кривоноса — у «фіктивному усиновленні» дитини для уникнення покарання за підкуп студентів.

Це генпрокурор публікує у своєму Telegram-каналі

Кравченко звинуватив директора НАБУ у «фіктивному усиновленні» дитини

Генеральний прокурор Руслан Кравченко у своєму Telegram-каналі оприлюднив відео, де закидає директору НАБУ Семену Кривоносу фіктивне оформлення батьківства.

За версією очільника Офісу генпрокурора, посадовець нібито пішов на цей крок, аби уникнути реального покарання у справі про підкуп виборців, яка тягнеться ще від 2008 року.

Як зазначає Кравченко, 2009 року Голосіївський районний суд Києва визнав Кривоноса винним у підкупі студентів-виборців на користь партії «Блок Юлії Тимошенко». Він каже, що Кривонос нібито вступив у злочинну змову з іншими людьми для проведення незаконної передвиборчої агітації серед студентів двох університетів. У своєму розпорядженні Кривонос нібито мав 90 тисяч гривень.

Проте тогочасне законодавство дозволяло звільнити його від покарання, оскільки на утриманні фігуранта перебував хлопчик 2008 року народження.

Згідно з твердженнями генпрокурора у відео, Кривонос разом з матір’ю хлопчика подали спільну заяву до РАЦСу. Це дозволило визнати батьківство за Кривоносом і видати нове свідоцтво про народження, де саме він значився батьком дитини.

Водночас Кравченко посилається на слова самої матері, яка нібито стверджувала, що біологічний батько хлопчика насправді був вказаний у початковому документі.

Крім того, очільник ГПУ стверджує, що директор НАБУ ввів жінку в оману. За його словами, Кривонос переконав мати дитини, ніби це формальність, необхідна йому для працевлаштування в американській компанії, а не спосіб уникнути кримінальної відповідальності.

Також Кравченко закинув Кривоносу обман під час співбесіди в НАБУ. Варто зазначити, що колись і сам Кравченко провалив конкурси на посади в НАБУ та САП.

Наразі невідомо, чи є ці закиди правдою, адже Кривонос поки не відповів на звинувачення генпрокурора, який після згадок у справі про кришування колцентрів «Карфаген» подав у відставку та виїхав уночі за кордон.

Кравченко написав, що ці звинувачення є лише першою частиною.

Підозра директору НАБУ: перша реакція

Нагадаємо, НАБУ і САП розцінюють оголошену генпрокурором Русланом Кравченком підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу як продовження системної атаки на незалежність антикорупційних органів.

За заявою відомства, активна фаза цього тиску розпочалася ще минулого літа зі спроб підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. В антикорупційному бюро наголосили, що діють виключно в межах закону, захищатимуть свою незалежність і ніколи не вимагали «недоторканності» для власних працівників.

Станом на ранок 14 вересня жодної підозри Семену Кривоносу офіційно вручено не було, тому заяви генпрокурора, який нещодавно подав у відставку, мають публічний, а не процесуальний характер. Крім того, у відомстві спростували закиди щодо вилучення кримінальних проваджень, назвавши їх такими, що не відповідають дійсності.

Передісторією подій стало ранкове повідомлення Руслана Кравченка, який на тлі операції НАБУ та САП «Карфаген» подав у відставку та заявив про підписання підозри Кривоносу. На ці події відреагував президент Володимир Зеленський, закликавши Верховну Раду підтримати негайне звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.

Інформує tsn.ua

Коли може відбутися наступний раунд переговорів щодо миру в Україні: заява Буданова

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що найближчий раунд переговорів щодо миру в Україні може відбутися на початку жовтня. Він стосуватиметься поступового зменшення повітряних ударів.

Таку заяву він зробив під час участі в щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві. На його думку, важливо, щоб участь у переговорах брали США та Європа.

"Основним питанням якраз і буде чорноморське судноплавство, зменшення кількості ударів по цивільних об’єктах, критичній інфраструктурі і тому подібному. Всі обмінялися думками із цього приводу. Росіяни чудово знають, теж думають, що із цим робити. Чекаємо", — сказав Буданов.

Водночас очільник ОП наголосив, що вікно переговорів для досягнення миру в Україні зараз існує і напряму залежить від успіху на фронті й тиску на Росію, зокрема і нашими далекобійними санкціями.

"Російська Федерація досить-таки серйозно вже відчуває на собі вплив від цих наших дій. Подивіться, що відбувається в нафтогазовому комплексі у них, до прикладу. Так, у нас є проблеми з транспортуванням наших товарів Чорним морем, але разом з тим для них Чорне море так само блоковано. І проблеми від цього досить серйозні і великі", — зазначив він.

Крім того, Буданов вважає, що навіть із серйозними економічними труднощами Росія досі зберігає можливість продовжувати воєнні дії. Тому тиск на неї, зокрема й санкційний, повинен посилюватися.

"Питання насправді, які ми тут усі обговорюємо, — вони досить серйозні й складні. І вони доленосні. І від того, наскільки серйозно ми будемо до цього ставитись, зрештою буде залежати життя не тільки нас як українців, а й громадян тих країн, які долучаються до цього процесу. А тому ще раз кажу: єдність. Єдність Сполучених Штатів, єдність України, єдність Європи", — наголосив він.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь.

Водночас голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що на сьогодні найреалістичніший сценарій завершення війни в Україні передбачає надання надійних гарантій безпеки з урахуванням фактичної лінії фронту.

Інформує trueua.info

Президентський борт Зеленського / © Associated Press

Дрон мало не збив літак президента України Володимира Зеленського, коли той готувався злетіти з Молдови. За словами молдовського чиновника, БПЛА належав РФ, Через появу дрона в повітряному просторі країни виліт літака з Кишинева до Норвегії затримали.

Про це повідомляє CNN.

Про інцидент розповів прем’єр Норвегії

Про небезпечний інцидент із дроном повідомив прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере.

«Його літак мало не збив дрон, коли він збирався злетіти з Молдови. Це реальність, з якою він стикається», — сказав Стере громадському мовнику NRK, повідомляє Reuters.

Літак Зеленського перебував в аеропорту Кишинева

За словами молдовського чиновника, у вівторок Молдова закрила свій повітряний простір після того, як зафіксували вторгнення російського безпілотника.

За даними Associated Press, літак Зеленського перебував у міжнародному аеропорту Кишинева. Дозвіл на виліт він отримав лише після того, як стало відомо, що дрон упав приблизно за 160 км від аеропорту. Безпілотник вибухнув після падіння.

У Молдові не виключають, що дрон був невипадково

Посол Молдови в США Владислав Кульмінський заявив CNN, що інцидент, ймовірно, не був випадковістю.

«Ми не віримо в те, що реактивні дрони просто залітають на територію Молдови з метою спостереження, поки літак президента України перебуває на землі в аеропорту», — сказав він.

Водночас на запитання, чи був безпілотник спрямований безпосередньо на Зеленського, Кульмінський відповів, що розслідування триває і робити остаточні висновки поки зарано.

Реакція Молдови на російські дрони в країні

Того ж дня ще один безпілотник перетнув повітряний простір Молдови, після чого продовжив рух над територією Румунії.

Президентка Молдови Мая Санду назвала такі інциденти «серйозною загрозою життю людей». Вона також засудила російську атаку на прикордонний пункт, унаслідок якої загинули двоє людей.

Кремль ситуацію не коментував.

Зеленський прямував до Норвегії на похорон короля Гаральда V, де приєднався до інших глав держав у траурній процесії в Осло.

Дрон мало не збив літак Зеленського — що відомо

Нагадаємо, увечері, 7 вересня, стало відомо про моторошний інцидент із президентом України Володимиром Зеленським та першою леді. За твердженням прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре, до якого глава летів на зустріч, у літак президента «ледь не поцілив дрон», коли він вилітав з Молдови до Осло.

За даними сервісу AirNavRadar, о 17:15 безпілотник втратили, а о 17:30 літак Зеленського вилетів.

В Офісі президента прокоментували цей інцидент. Там заявили, що літак Зеленського не перебував у повітрі одночасно з дроном. Український екіпаж чекав, доки БпЛА зникне з радарів.

Інформує tsn.ua

 

Спецслужби Польщі та України вночі запобігли атаці на пункт пропуску на кордоні / Getty Images

Директор ЦРУ Джон Реткліфф / © Associated Press

Американська адміністрація серйозно розглядає можливість скорочення участі спеціального посланця Стіва Віткоффа та зятя президента США Джареда Кушнера у перемовинах з Москвою та Києвом. Натомість Білий дім планує доручити ключові функції у човниковій дипломатії очільнику розвідувального відомства.

Про можливі кадрові зміни у переговорній команді Сполучених Штатів пише Financial Times.

Невдачі перемовників Кушнера та Віткоффа

Європейські столиці із захопленням сприйняли новину про ймовірне усунення Стіва Віткоффа від українського напрямку. Протягом 1,5 року дипломатичні зусилля американців залишалися безрезультатними через небажання російського диктатора відмовлятися від своїх жорстких вимог.

«Ви не можете вирішити це, то занурюючись, то виходячи з процесу», — заявило одне з джерел про підхід попередньої команди.

Західних союзників відверто дратував нетрадиційний стиль Стіва Віткоффа, який нагадував укладання угод із нерухомістю у Нью-Йорку. Українська сторона також відчувала, що американський мільярдер не чинив достатнього тиску на російського лідера Володимира Путіна.

Візит директора розвідки до Москви

Наприкінці серпня Джон Реткліфф здійснив несподіваний візит до російської столиці для обговорення воєн в Україні та Ірані. Під час зустрічей із високопосадовцями він також порушив питання гібридних загроз для європейських держав.

«Цей візит вказує на те, що Реткліфф бере на себе більш помітну роль у зусиллях США», — доповіла українська розвідка президенту Володимиру Зеленському.

Спочатку Путін планував особисто зустрітися з очільником американського відомства. Однак кремлівський диктатор скасував ці плани після того, як Джон Реткліфф озвучив песимістичну оцінку військових досягнень російських окупантів.

Позиція України щодо зміни команди

Через тиждень після поїздки директора ЦРУ Стів Віткофф та Джаред Кушнер також полетіли до Москви і Києва. У такий спосіб перемовники намагалися зберегти за собою український напрямок, проте не привезли жодних нових ідей.

«Нас влаштовує Реткліфф, а також Джаред і Стів. Проблема полягає в росіянах», — зізнався один із високопоставлених українських чиновників, наголосивши на справжній причині відсутності прогресу.

Київ має хороші робочі стосунки з усіма американськими представниками та не висловлює жодних переваг щодо кадрових рішень Дональда Трампа. Водночас сам Джаред Кушнер уже зізнався друзям, що волів би зосередитися на дипломатичних зусиллях навколо конфлікту в Газі.

Нагадаємо, після поїздок посланців до Москви і Києва у Трампа зробили оптимістичну заяву про переговори. Рубіо заявив, що є шанс відновити безпосередній діалог Києва та Москви, але водночас зазначив, що попереду ще «багато роботи».

Інформує tsn.ua

"Хоче укласти угоду": Трамп розкрив деталі "чудової розмови" з Путіним про Україну

У середу, 9 вересня, американський лідер Дональд Трамп заявив про досягнення певного прогресу в діалозі з Володимиром Путіним щодо завершення війни. Водночас очільник Білого дому назвав головний чинник, який наразі стоїть на заваді підписанню угоди.

Про це він заявив в ефірі Fox News.

Заяви Трампа про готовність до угоди

Очільник США позитивно схарактеризував свій недавній контакт із російським диктатором Володимиром Путіним, під час якого обговорювали шляхи врегулювання війни в Україні. Американський лідер переконаний, що Москва прагне припинення бойових дій. За словами президента США, у нього відбулася "чудова розмова" з Путіним.

"Він хоче укласти угоду. Якщо Зеленський хоче укласти угоду, це буде дуже добре", — запевнив Дональд Трамп.

Головна перешкода для миру та втома від війни

Відповідаючи на запитання журналіста про те, що саме зараз заважає фінальному підписанню мирної угоди, очільник Білого дому відзначив міжособистісний фактор. Трамп уточнив, що головною перешкодою є "ненависть між Зеленським і Путіним". Крім того, президент США додав, що, на його переконання, глави України та Росії вже "втомилися від боротьби".

Нагадаємо, раніше з'явилась інформація, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує реорганізувати переговорну групу, яка курує контакти між Києвом та Москвою. Головну роль у "човниковій дипломатії" та взаємодії з розвідками двох країн може отримати очільник Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. 

Інформує trueua.info

У Румунії попередили про дрон і можливе падіння об’єктів Фото: ілюстративне / © Associated Press

У Румунії оголосили екстремальну повітряну тривогу в північній частині повіту Ясси. Місцеві жителі отримали повідомлення системи RO-Alert із попередженням про можливе падіння об’єктів із повітря.

Про це повідомляє bzi.ro із посиланням на слова префекта повіту Ясси.

Румунські служби наразі стежать за безпілотником, який, за попередньою інформацією, рухається з боку Молдови.

«Йдеться про дрон, який наразі рухається з боку Республіки Молдова. Його напрямок — приблизно на південь повіту Ясси, на північ повіту Васлуй. Наразі це все, що я можу сказати. Ситуація перебуває під моніторингом», — заявив префект.

Ситуацію координує префект Яссів у взаємодії з румунським Генеральним інспекторатом з надзвичайних ситуацій (IGSU) та військовими.

Жителів закликали ховатися

Попередження було розіслане через систему RO-Alert. У повідомленні людей закликали зберігати спокій та перейти в укриття.

«Екстремальна тривога. Існує можливість падіння деяких об’єктів із повітряного простору. Зберігайте спокій. Сховайтеся у підвалах або укриттях цивільного захисту. Якщо укриття немає, залишайтеся всередині будинку, подалі від вікон і зовнішніх стін. Орієнтовна тривалість: 90 хвилин», — йдеться у повідомленні.

Румунська влада поки не уточнила, чи йдеться безпосередньо про можливе падіння самого безпілотника або його уламків. Також офіційно не повідомлялося про падіння будь-яких об’єктів на території повіту.

В IGSU зазначили, що заяви щодо ситуації має робити Міністерство національної оборони Румунії.

Ситуація залишається на контролі румунських служб.

Нагадаємо, раніше невідомий дрон пролетів через Молдову до Румунії після атаки РФ по Україні. 24 серпня безпілотник із боку Одещини за 14 хвилин перетнув Молдову та попрямував до Румунії, через що Бухарест підняв у повітря винищувачі F-16 і гелікоптер.

Інформує tsn.ua

З Угорщини висилають російських дипломатів / © pixabay.com

З Угорщини вислали 10 співробітників російського дипломатичного представництва. Про це рішення вже поінформували посла РФ у Будапешті.

Про це повідомила заступниця прем’єр-міністра Угорщини Аніта Орбан.

Угорщина вислала з країни 10 російських дипломатів

За її словами, відповідальний керівник МЗС Угорщини за її дорученням уже повідомив про це рішення посла РФ у Будапешті.

Причиною стала діяльність дипломатів, яку угорські сили безпеки визнали неприпустимою.

«Це рішення захищає безпеку та суверенітет Угорщини. Це не означає розрив дипломатичних відносин з РФ. Угорщина має намір продовжувати необхідний діалог, заснований на взаємній повазі та дотриманні правил», — заявила Аніта Орбан.

Таким чином, угорська сторона офіційно закликала росіян залишити територію держави через порушення норм Віденської конвенції.

Мадяр провів кадрові «чистки» в МЗС країни

Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після Віктора Орбана розпочав реорганізацію Міністерства закордонних справ, звільняючи посадовців, які працювали з ексочільником відомства Петером Сіярто.

За словами парламентського держсекретаря МЗС Дьєрдя Велкі, в межах внутрішнього аудиту та реорганізації рішення про припинення трудових відносин ініціювали щодо 45 із понад 1000 співробітників.

Звільнення зачепило кілька десятків людей, які за керівництва Сіярто брали участь у політичному управлінні МЗС. Велкі зазначив, що саме ці чиновники безпосередньо причетні до втрати репутації країни, довіри союзників та її ізоляції в ЄС. З кожним працівником провели зустріч і пояснили причини, після чого 38 осіб прийняли пропозицію піти у відставку.

Інформує tsn.ua

 

Зустріч Зеленського та Трампа / Фото Getty Images

Жовтий і червоний рівні загрози: як курсуватиме метро Києва

У Києві визначили порядок роботи відкритих ділянок метрополітену залежно від рівня загрози. Відповідні заходи мають забезпечити безпеку пасажирів під час можливих надзвичайних ситуацій.

Мер столиці Віталій Кличко пояснив, як курсуватимуть поїзди зеленої та червоної гілок, а також як пасажирам переміщатися між правим і лівим берегами Дніпра у разі посилення загрози. 

"Під час жовтого рівня загрози без обмежень працюватиме Сирецько-Печерська лінія — зелена гілка метро. Із забезпеченням руху поїздів та перевезенням пасажирів через Південний міст — з лівого на правий та з правого на лівий берег", — зазначив він.

За його словами, у разі встановлення червоного рівня загрози рух зеленої гілки буде обмежений. Поїзди курсуватимуть окремими ділянками.

"При червоному рівні загрози зелена гілка курсуватиме між станціями "Сирець" — "Видубичі" та "Славутич" — "Червоний хутір", — повідомив мер столиці.

Святошинсько-Броварська лінія, або червона гілка метро, працюватиме в обмеженому режимі, як і раніше. Пасажирів перевозитимуть підземною ділянкою від станції "Академмістечко" до станції "Арсенальна".

"Святошинсько-Броварська лінія — червона гілка — працюватиме, як і до цього, в обмеженому режимі, перевозячи пасажирів підземною ділянкою від станції метро "Академмістечко" до "Арсенальної", — наголосив Кличко.

Додатковий автобусний маршрут

Кличко також нагадав, що місто організувало додатковий автобусний маршрут, який дублює напрямок червоної гілки метро. Автобуси постійно курсують від станції метро "Палац спорту" через станцію "Арсенальна" до станції метро "Лісова".

"Наземний громадський транспорт і надалі курсуватиме без обмежень. Також нагадаю, що місто вже організувало додатковий автобусний маршрут, який дублює маршрут червоної гілки метро. І курсує постійно від станції метро "Палац спорту" через станцію метро "Арсенальна" до метро "Лісова", — сказав мер Києва.

Керівник ГУР Олег Іващенко / © Володимир Зеленський

Російська Федерація має достатній ресурсний потенціал для продовження повномасштабної війни проти України щонайменше у 2027–2028 роках. Попри те, що економіка агресора суттєво послабшала порівняно з 2022 роком, воєнна машина РФ продовжує функціонувати.

Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко.

За словами очільника воєнної розвідки, ключові вразливості та проблеми сучасної російської економіки полягають у гострому дефіциті трудових ресурсів, зростанні дефіциту федерального бюджету, а також у погіршенні стану банківської системи. Проте цих внутрішніх проблем наразі недостатньо, щоб повністю зупинити агресора.

«Водночас ресурсів для ведення війни проти України в неї ще достатньо. Ми не виключаємо, що цього ресурсу вистачить і на 2027-й, і на 2028 роки», — застеріг керівник ГУР.

Іващенко наголосив, що для остаточного позбавлення Росії можливостей продовжувати бойові дії необхідна більш тісна та ефективна координація з міжнародними партнерами. Зокрема, існуючі міжнародні санкції мають працювати без шпарин.

Очільник розвідки підкреслив, що українська сторона чітко відстежує шляхи, якими російський оборонно-промисловий комплекс отримує електронну компонентну базу, верстати та спеціальну хімію. За його словами, агресор масово використовує компанії-прокладки в третіх країнах для ввезення критично важливої продукції, яка потім використовується для виробництва зброї проти України.

Раніше ми писали про те, що війна в Україні має майже точну кінцеву дату: ШІ приголомшив головним прогнозом.

Інформує tsn.ua

Німеччина посилює захист країни

Після невдалої російської спроби атакувати дроном аеропорт Лейпциг-Галле в уряді Німеччини вирішили суттєво посилити систему національної безпеки. Зокрема, очільник Міністерства внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт оголосив про плани розгорнути масштабний комплекс заходів для протидії російським диверсіям і захисту ключових об’єктів країни.

Про це пише Stern.

Німеччина посилить національну безпеку на тлі загрози РФ

«Гібридні атаки Росії з використанням вибухових дронів на аеропорти, агентів у наших містах, кібератаки на наші мережі та саботаж нашої інфраструктури — це щоденна реальність. Ці атаки посиляться, але ми можемо захистити себе», — заявив Добріндт.

Як зазначає видання Bild am Sonntag, нова стратегія передбачає створення спеціальних мобільних підрозділів швидкого реагування. Вони забезпечуватимуть безперервний захист повітряного простору над стратегічними транспортними вузлами, аеропортами, залізничними вокзалами та урядовим кварталом Берліна.

Окрім столиці, під особливий контроль візьмуть такі ключові міста, як Франкфурт-на-Майні, Мюнхен, Гамбург, Штутгарт, Дюссельдорф, Лейпциг, Ганновер та Кельн.

Силовики знешкоджуватимуть дрони та виявлятимуть вибухові пристрої безпосередньо на місці.

Водночас права на активну нейтралізацію безпілотників планують надати не лише Федеральній поліції та профільним відомствам, а й операторам критичної інфраструктури — водоканалам, енергетичним компаніям та підприємствам оборонно-промислового комплексу.

Паралельно Берлін готує відповідь на щоденні цифрові загрози: для захисту державних установ і приватного бізнесу від сотень кібератак розробляють національний цифровий щит «Cyberdome». Завдяки розгалуженій мережі електронних датчиків ця система виявлятиме та блокуватиме хакерські проникання ще на підступах до мереж.

Приводом для жорсткішання заходів безпеки став інцидент на початку серпня, коли в аеропорту Лейпциг-Галле, звідки, зокрема, транспортують допомогу Україні, виявили дрон із вибухівкою поблизу українських вантажних літаків. Офіційний Берлін поклав повну відповідальність за цей диверсійний акт на Росію.

Німеччина вперше прямо звинуватила РФ

Нагадаємо, уряд Німеччини вперше відкрито поклав на Кремль відповідальність за серпневу спробу диверсії в районі аеропорту Лейпциг-Галле, де виявили три начинені вибухівкою дрони поблизу українського літака «Антонов».

За словами міністра внутрішніх справ ФРН Александера Добріндта, виявлені технології свідчать про високий рівень підготовки гібридної операції РФ, і Берлін вже готується до нових загроз.

У відповідь Берлін оголосив про масштабний комплекс заходів: закриття російського консульства у Бонні, припинення роботи «Російського дому» в Берліні, посилення контролю за громадянами РФ, санкції проти «тіньового флоту» та причетних до атаки осіб.

Крім того, Німеччина пропонуватиме ЄС скоротити видавання туристичних віз росіянам та обмежити пересування дипломатів РФ. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що цією спробою нападу російське керівництво свідомо пішло на загострення відносин.

Інформує tsn.ua

5 вересня Збройні сили України продовжують у повному обсязі виконувати визначені планом завдання з оборони держави.

Про це повідомили Суспільному в Головному управлінні комунікацій ЗСУ.

«Режим припинення вогню не може бути одностороннім чи несиметричним, інакше він становитиме небезпеку для життя і здоров’я військовослужбовців. Відтак завдання оборонної операції наразі виконуються в повному обсязі», — зазначило джерело Суспільного.

Водночас командир 1-го окремого штурмового полку Дмитро Філатов в ефірі «Суспільне Студія» повідомив про розпорядження Генерального штабу ЗСУ не завдавати уражень на оперативну глибину. За його словами, на тактичному рівні обмежень щодо ведення вогню та бойових дій у його підрозділі не запроваджували.

Представники двох бригад, які перебувають на Донеччині, повідомили Суспільному, що «режим тиші» в них не запроваджували. Про відсутність відповідної вказівки заявили й у бригаді на півночі Харківської області.

Натомість командування Сил територіальної оборони «Північ» станом на ранок отримало вказівку про «режим тиші». До цього співрозмовник Суспільного в командуванні повідомляв, що така вказівка не надходила.

«Режим тиші»: що відомо

Нагадаємо, раніше джерело Суспільного в Офісі президента повідомляло, що Сили оборони не отримували вказівок про припинення бойових дій на лінії фронту від 5 вересня. Водночас американська сторона обговорювала з Україною та Росією можливість припинення вогню в повітрі напередодні візиту спецпосланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до РФ.

Джерела Суспільного в Конгресі США також заявляли про домовленість щодо перемир’я від 5 до 8 вересня, однак не уточнювали, якого саме формату воно має стосуватися.

Низка співрозмовників видання в Силах оборони заперечувала запровадження режиму припинення вогню по всій лінії фронту. Водночас військовослужбовець управління однієї з бригад на півдні підтвердив отримання відповідної вказівки.

Водночас вже після опівночі 5 вересня Росія продовжила атакувати Україну. Внаслідок ворожої атаки загорілася дев’ятиповерхівка в Борисполі. Після першої години ночі російські війська також завдали удару по промисловому підприємству в Кам’янському Дніпропетровської області.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Україна не завдаватиме повітряних ударів упродовж часу, необхідного для безпечного прибуття американських представників до Москви та проведення там переговорів. Після візиту до Росії спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають приїхати до Києва.

Інформує tsn.ua

 

Дрон вдарив біля поїзда Одеса – Дніпро / Скриншот із відео місцевих телеграм-каналів

«У небі Росії закінчилися безпечні моменти»: Зеленський застеріг іноземні авіакомпанії

Зеленський додав, що Україна готова на прохання партнерів робити паузи в ударах з огляду на плановані в РФ зустрічі щодо закінчення війни

Сполучені Штати здійснили удар по іранському острову Ларак, що розташований поблизу Ормузької протоки. Це сталося вперше за понад місяць.

Про це інформує CNN із посиланням на американського чиновника та іранські ЗМІ.

За словами американського представника, на острові були помічені сили, які, ймовірно, готувалися до запуску ракет із мінами в напрямку Ормузької протоки.

Американські військові, за його інформацією, завдали удару по двох іранських пускових установках. Водночас напівофіційне агентство Fars повідомило, що мешканці чули вибух поблизу острова Ларак у неділю.

Острів має стратегічне розташування — він знаходиться біля Ормузької протоки, через яку проходить значний обсяг світового судноплавства. Водний шлях залишається одним із ключових осередків напруженості в регіоні та предметом дипломатичних зусиль.

В адміністрації президента США Дональда Трампа раніше повідомляли, що минулого тижня Центральне командування США завершило роботи з очищення міжнародних судноплавних маршрутів у районі протоки від морських мін.

Трамп своєю чергою заявляв, що Іран отримав попередження щодо подальшого мінування протоки.

«Ірану повідомили, що будь-яке судно чи човен, що встановлює нові міни, буде негайно та систематично знищено», — заявив президент США у вівторок.

Американський чиновник запевнив, що ситуація в районі Ормузької протоки перебуває під пильним контролем Вашингтона.

«Американські війська уважно стежать за цим районом і залишаються готовими захищати вільний потік торгівлі через цей важливий водний шлях», — сказав він CNN.

Водночас після удару Іран заявив про готовність відповісти Сполученим Штатам.

Корпус вартових Ісламської революції в неділю пообіцяв відреагувати на атаку по острову Ларак. За твердженням іранської сторони, внаслідок удару загинули або постраждали військові та цивільні.

Речник КВІР у заяві, яку оприлюднив державний мовник IRIB, назвав американську атаку серйозною помилкою адміністрації Трампа.

«Дія була стратегічною та смертельною помилкою» адміністрації Трампа, — заявив представник Корпусу.

Інформує tsn.ua

Міністр фінансів США Скотт Бессент у понеділок, 31 серпня, зустрівся зі своїм російським колегою на полях саміту G20.

Про це повідомила кореспондентка NBC News у Конгресі та Білому домі Джулі Ціркін із посиланням на джерела.

За її даними, під час зустрічі Бессент розповідає російській стороні про мирний план президента США Дональда Трампа щодо України.

Крім того, представники США та РФ обговорюють економічні питання.

Інших подробиць переговорів, зокрема щодо конкретних положень мирного плану або можливих домовленостей, наразі не повідомляється.

Мирні переговори між Україною та РФ — останні новини

Нагадаємо, у Кремлі знову пролунала нова заява про переговори між Україною та Росією. В Москві заявили, що не хочуть відновлювати переговори в Туреччині. Водночас там вважають, що саміт за участю президентів РФ, США та України може відбутися лише для закріплення домовленостей.

Раніше в Офісі президента зробили гучну заяву про ймовірність відновлення перемовин із РФ, однак за участю США. За словами керівника ОП, новий раунд переговорів за участю представників США може відбутися вже у вересні.

Інформує tsn.ua

ЗСУ знищили місця запуску ударних дронів Росії та не тільки — деталі від Генштабу

У п’ятницю, 28 серпня, та в ніч на суботу, 29 серпня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника. Окупанти зазнали значних втрат.

Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.

Зокрема, в районі тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського (тимчасово окупована територія Криму) уражено місця зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників російських окупантів.

Також у тимчасово окупованому українському Криму, в районі Знаменки, уражено комплекс радіоелектронної боротьби противника.

Крім того, уражено пункт управління безпілотниками в Берестках Донецької області. Ступінь завданих збитків уточнюється.

За результатами аналізу додаткових даних підтверджено знищення 28 серпня 2026 року зенітного ракетного комплексу "Бук-М3" в районі Клинців Брянської області Росії.

"Робота щодо ключових військових цілей противника триває. Далі буде!" — підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.

Учора стало відомо, що підрозділи Сил оборони України теж завдали ураження низці військових цілей противника. Зокрема, радіолокаційній станції "Небо-СВ", її апаратній "П-18", пунктам управління дронами та навчальному центру ворога.

Нагадаємо, що в ніч на п'ятницю, 28 серпня, Сили оборони України уразили великий нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС" у російському Ярославлі. Після атаки на території підприємства виникла пожежа.

Інформує trueua.info

У Непалі після повені розшукують 56 українців / © AP

У Непалі продовжують пошуки 56 громадян України, які могли опинитися в зоні стихійного лиха. Станом на ранок 29 серпня інформації про українців серед загиблих або постраждалих немає.

Про це в коментарі для ТСН.ua повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

До роботи на місці долучилися українські дипломати. Зокрема, до Непалу прибула група консульських посадовців посольства України в Індії. Дипломатичні установи в Індії та Китаї, а також почесний консул у Непалі підтримують цілодобовий зв’язок із місцевою владою, пошуковими службами, туроператорами та іноземними партнерами. Консульська служба МЗС окремо контактує з рідними українців, яких розшукують.

Що відбувається в зоні стихійного лиха

Рятувальники виходять на пошуки від ранку щодня, однак погодні умови обмежують їхні можливості.

«Використання авіації ускладнене через туман і можливе лише протягом першої половини дня», — додали в МЗС.

Вчора 28 серпня роботи довелося на певний час зупинити через небезпеку прориву завального озера на території Тибету. Згодом фахівці зафіксували поступовий контрольований витік води, після чого операцію продовжили на землі, на воді та з повітря.

До центральної частини КПП «Чжирон», яка зазнала найбільших руйнувань, із китайського боку вже змогли потрапити професійні пожежно-рятувальні підрозділи. До ліквідації наслідків стихії загалом залучили понад 2 тисячі людей і більш ніж 300 одиниць техніки. Координація відбувається на рівні вищого керівництва Китаю.

Наземне сполучення з епіцентром залишається фактично заблокованим через значні пошкодження дорожнього полотна. Крім того, зберігається небезпека нових зсувів.

Для пошуків українців використовують останні координати

Окремо українська сторона намагається встановити місцезнаходження громадян за допомогою пристроїв із функцією геолокації, які були в частини з них.

«За ініціативи посольства України в Індії через компетентні органи Непалу до компанії-оператора пристроїв із функцією геолокації, які мали при собі деякі громадяни України, направлено запити лінією Інтерполу. Отримано дані про останні зафіксовані перед ударом стихії координати», — зазначили в МЗС.

Тепер компанія намагається визначити актуальне розташування пристроїв. Цю інформацію планують використати для сприяння пошукам зниклих.

Повінь у Непалі — деталі

26 серпня поблизу кордону Непалу та Китаю обвалився льодовик. Маси льоду й каміння зійшли в гімалайські річки разом із брудом та уламками, спричинивши стрімке підвищення рівня води. Повінь охопила населені пункти регіону, де на той момент перебували тисячі туристів і паломників.

Наразі відомо, що жертвами катастрофи стали щонайменше 586 людей — 579 у Непалі та ще семеро в сусідньому Тибеті.

Інформує tsn.ua

Володимир Зелленський / © Володимир Зеленський

Російські документи показують різке падіння експорту за місяць, а через українські удари кораблі РФ більше не можуть виходити в море.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами доповіді керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка.

У Росії почалися серйозні проблеми: що дізналися в розвідці

Згідно з даними воєнної розвідки, зафіксованими у внутрішніх російських документах, лише за поточний місяць окремі складові експорту Росії вже скоротилися на 80%. Це завдає відчутних втрат федеральному та регіональним бюджетам РФ, які й без того перебували на межі банкрутства

«Російська сторона визнає, що й кораблі її Чорноморського флоту фактично заблоковані у Новоросійську завдяки нашим ударам дронами та не здатні оперувати в морі. Виходу з такої ситуації російське керівництво не знаходить», — зазначив Зеленський.

Президент додав, що російські військові не можуть захистити торгові й тіньові судна, тому планують озброїти цивільні кораблі зброєю, військовими та засобами РЕБ, на що Україна вже готує свою відповідь.

Українська воєнна розвідка фіксує результативність далекобійних ударів по військових заводах та нафтових об’єктах РФ. Спираючись на звіти самої російської сторони, українські спецслужби встановили, що атаки й санкції проти «Комбінату „Каменський“» у Ростовській області підірвали можливості росіян випускати твердопаливні двигуни для ракет. Київ планує і надалі завдавати таких ударів.

«Маємо зараз й оновлені дані щодо виробництва Росією балістичних ракет та планів масштабувати це виробництво. Будемо протидіяти, і важливо, щоб була відповідна санкційна підтримка в основних світових юрисдикціях», — зауважив Зеленський.

Президент наголосив, що західні партнери мають повністю перекрити Росії доступ до іноземних запчастин, обладнання та верстатів. Без цих закордонних деталей агресор не зможе виготовити жодної ракети. Розвідка має докази зупинки роботи одного з найбільших нафтозаводів РФ у місті Кстово Нижньогородської області, який щорічно переробляв 17 мільйонів тонн нафти, а також інших підприємств нафтової галузі.

Війна в Україні — останні новини

Нагадаємо, українські удари по масштабних логістичних хабах Wildberries та Ozon не лише позбавляють окупантів постачання, а й переносять наслідки війни безпосередньо в повсякденне життя пересічних громадян РФ.

Раніше ми писали, що через погіршення економіки Кремль збільшує гроші на силовиків і скорочує соціальні витрати, готуючись до можливих протестів усередині країни.

До того ж, через українські удари по російській інфраструктурі та ринках Кремль готується відбирати приватні підприємства, адже новий указ Путіна дозволяє владі назавжди брати під контроль будь-який бізнес нібито для його захисту.

Інформує tsn.ua

Директор ЦРУ Джон Реткліфф / © Associated Press

Дипломатична місія директора ЦРУ Джона Реткліффа до Росії виявилася настільки чутливою, що про неї не знали навіть високопосадовці Білого дому. Дональд Трамп особисто відправив очільника розвідки до Москви, тримаючи в невіданні близьких помічників і військових керівників, які зазвичай отримують зведення про такі поїздки.

Після того як попередні дипломатичні спроби інших уповноважених посланців не зупинили війну в Україні, Трамп вирішив змінити тактику. Таємний візит Реткліффа, який прибув до столиці РФ незапозначеним військово-транспортним літаком C-17 з Латвії, змусив європейських посадовців терміново з’ясовувати деталі.

Ключові меседжі та цілі секретного візиту

Недоторканність НАТО

За даними джерел WSJ, голова ЦРУ жорстко попередив російські спецслужби про недопустимість атак на країни НАТО та наголосив, що США залишаються відданими Статті 5 про колективну оборону.

Відновлення переговорів

Реткліфф обговорив можливість активізації переговорного процесу щодо завершення війни в Україні. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов раніше зазначав, що ці переговори можуть відновитися у вересні.

Тиск через Іран

Очільник ЦРУ закликав Кремль припинити економічну та безпекову співпрацю з іранським режимом на тлі посилення американських санкцій проти Тегерана.

Оцінки розвідки свідчать, що Москва могла перевіряти міцність Альянсу за допомогою гібридних атак чи провокацій. Своєю чергою Трамп запевнив журналістів, що Путін «не нападатиме на територію НАТО».

Джерела зазначають, що Трамп обрав саме Реткліффа через його прямий канал комунікації з російськими спецслужбами та особисту довіру. Метою персонального послання було чітко донести Кремлю: прагнення Трампа досягти миру в Україні не означає, що США послаблять свої зобов’язання щодо безпеки Європи.

Нагадаємо, 25 серпня стало відомо, що до Москви таємно прибув директор ЦРУ Джон Реткліфф. Того самого дня ЗМІ повідомили, що США нібито попросили Україну утриматися від ударів по Москві, Петербургу та півночі Росії на час перебування делегації.

Водночас керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що війна в Україні не була головною темою під час візиту директора ЦРУ до Москви.

Інформує tsn.ua

Високогірська льодово-кам’яна лавина в Непалі спричинила селевий потік і раптову повінь, яка дісталася повіту Гірунг у Тибетському автономному районі Китаю. Станом на четвер удень підтверджено загибель майже 300 людей, ще понад 1 тисячу вважали зниклими безвісти, повідомляє South China Morning Post.

Деякі експерти припускають, що катастрофу міг спричинити обвал льодовикової породи. Водночас невідомо, чи зафіксувала китайсько-непальська система раннього попередження будь-які аномалії перед лихом та чи надсилала вона попередження.

Обмежений час для реагування

Науковці Китаю та Непалу з 2017 року розвивають транскордонну систему моніторингу проривів льодовикових озер. Вона використовує супутникове дистанційне зондування, наземні прилади та польові спостереження. Команда Китайської академії наук у статті, опублікованій у середу в Journal of Glaciology and Geocryology, заявила про сім успішних ранніх попереджень, зокрема одне на китайсько-непальському кордоні торік.

Експерт із гірських небезпек Китайської академії наук Кан Шичан зазначив, що виявлення льодово-кам’яної лавини у верхів’ях теоретично може дати близько 20 хвилин для попередження. Проте в районі події обмежена кількість обладнання для моніторингу, а джерело лиха розташоване на непальській стороні. За його словами, коли датчики фіксують аномалію, селевий потік уже може рухатися вниз за течією.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Ризики через танення льодовиків

Тибетське нагір’я та прилеглі райони мають понад 100 тисяч льодовиків. Із підвищенням глобальної температури вони тануть швидше, а кількість проривів льодовикових озер зростає. У 2011–2020 роках у регіоні фіксували в середньому більш як 15 таких повеней на рік — утричі більше, ніж у 1981–1990 роках.

Дослідження китайської Цінхай-Тибетської наукової експедиції, оприлюднене 2025 року, визначило 1256 льодовикових озер із високим ризиком, з яких 182 мають надзвичайно високий ризик прориву. Температура в Гімалаях зростає більш ніж удвічі швидше за середньосвітовий показник, що послаблює стійкість льодовиків і сприяє розширенню льодовикових озер.

Торік прорив озера площею 0,68 квадратного кілометра на льодовику Пурепу в повіті Гірунг спричинив транскордонний селевий потік. Тоді були зруйновані китайсько-непальський міст Дружби, понад кілометр автодороги та чотири гідроелектростанції; щонайменше 18 людей загинули, десятки зникли безвісти. За словами заступника директора Інституту досліджень Тибетського нагір’я Сюя Байціна, це озеро не було визначене системою раннього попередження як ключова ціль моніторингу.

Дослідження, опубліковане у грудні, прогнозує, що без втручання інтенсивність повеней через прориви льодовикових озер у Гімалаях може зрости більш ніж на 27%.

Інформує ua.news