«Схованка» первинних документів за 3,5 мільйона гривень штрафу

Нещодавно, Одеський апеляційний адміністративний суд підтримав позицію фіскального відомства області та підтвердив правомірність нарахованого грошового зобов'язання херсонському підприємцю на 3,5 млн. грн., а позовні вимоги ФОП - необґрунтованими.

А виглядало все так…

Для проведення документальної планової перевірки ревізори - фіскали області направили ФОП запит про надання всіх наявних первинних документів для підтвердження реальності його господарських операцій. Підприємець проігнорував запит та не надав документи для перевірки. Тож для проведення перевірки ревізори використовували електронні бази даних платника. Під час розгляду заперечень на акт перевірки платник також не подав необхідні документи.

Згідно з п.п.44.6 ст.44 Податкового кодексу, якщо до закінчення перевірки платник податків не надав документів, підтверджуючих показники податкової звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника на час складення податкової звітності.

Лише до суду апеляційної інстанції суб’єкт господарювання надав клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів - бухгалтерських документів, а саме: договори поставки продукції, договори реалізації придбаної продукції, видаткові та прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт.

Відмовляючи в позові, судова колегія зазначила, що надані бухгалтерські документи не можуть бути прийняті, оскільки вони не були предметом дослідження при проведенні перевірки податковим органом та були відсутні поважні причини неможливості їх подання.

Апеляційний суд повністю погодився із доводами фіскалів, що вказані документи існували у бізнесмена на момент проведення перевірки та під час розгляду справи в суді першої інстанції, але свідомо не надавались з метою уникнення негативних наслідків перевірки.