Успіхи проти російського флоту змінили можливості України на морі. Однак для торгового судна важлива не лише відстань до найближчого ворожого корабля. Воно має дістатися порту, прийняти вантаж і пройти маршрут, на якому загрозою можуть бути дрони, міни або удари з повітря. Між військовим успіхом і здатністю забезпечити постійну роботу морської економіки залишається складне завдання.

В інтерв’ю “Хвиля Інфо” Марії Ковальчук військово-морський експерт Андрій Риженко пояснив, чому можливість уражати противника ще не дає повного контролю над акваторією, де проходить межа можливостей морських дронів і якої участі в захисті судноплавства Україна могла б домагатися від чорноморських сусідів.

Риженко – капітан 1-го рангу запасу, колишній заступник начальника штабу ВМС України. Він служив у структурі НАТО та очолював робочу групу міжнародних експертів із розроблення Стратегії ВМС України до 2035 року. Його досвід наведений у біографічній довідці Центру глобалістики “Стратегія XXI”.

Можливість завдати удару і постійний контроль моря

Одна з головних тез Риженка стосується самого значення контролю. Експерт розмежовує здатність діяти в певному районі та здатність постійно виявляти там противника й перешкоджати його діям.

За його оцінкою, український контроль охоплює обмежену ділянку акваторії, тоді як значна частина Чорного моря залишається простором, у якому і Україна, і Росія можуть проводити окремі операції, але не забезпечують суцільного контролю.

Для читача це розмежування має практичне значення. Успішна атака демонструє, що ціль можна знайти й уразити. Безпека торгового маршруту потребує тривалішої роботи: загрози мають виявлятися не лише під час окремої операції, а протягом руху суден.

Тому оцінка ситуації лише за втратами російського флоту буде неповною. Вона показує результат важливої частини війни, але не відповідає на всі запитання про доступ до портів і стійкість експорту. Саме на цю різницю Риженко звертає увагу, коли говорить про гарантії для судновласників, страховиків і партнерів України.

Чому боротьба за море продовжується біля портів

Риженко пов’язує російські атаки на морські маршрути й портову інфраструктуру з прагненням завдати шкоди українській економіці. У його викладі загроза не зникає разом зі скороченням можливостей великих російських кораблів: противник використовує інші засоби, зокрема повітряні та морські безпілотники.

Звідси випливає важливий для оцінки морської безпеки висновок: захищати потрібно весь шлях вантажу. Судно може пройти одну ділянку маршруту, але зіткнутися з небезпекою на іншій. Порт може залишатися доступним з моря, але його роботу здатні порушити удари по інфраструктурі.

Риженко наголошує: кінцевий результат морської безпеки має відчуватися в роботі економіки – вантажі повинні виходити з портів і доходити до покупців.

Морські дрони змінили війну. Які завдання залишаються?

У дискусії про майбутній флот Риженко критично оцінює застосування великих кораблів в умовах їхньої високої помітності та близькості противника. Для частини завдань придатнішими він вважає малі платформи й безекіпажні системи.

Експерт зауважує їхні обмеження за дальністю та тривалістю роботи, а також збереження завдань для катерів з екіпажами.

Це змінює логіку вибору. Спочатку потрібно визначити, що саме мають робити сили на морі, і лише потім обирати засіб. Короткочасний вихід у визначений район, тривале перебування на маршруті та супровід цивільного судна висувають різні вимоги.

Порівняння вартості окремих платформ саме по собі не дає повної відповіді. Для оцінки рішення важливі тривалість виконання завдання, потрібні сили забезпечення та здатність повторювати роботу. Дешевший окремий апарат ще потрібно включити в систему, яка виконає поставлену мету.

Отже, питання для України полягає не лише в кількості морських дронів або кораблів. Важливо, як вони доповнюють одне одного й які прогалини залишаються між їхніми можливостями.

Чого можна очікувати від Туреччини, Румунії та Болгарії

Окремий блок розмови присвячений участі чорноморських сусідів у захисті торгового судноплавства.

Риженко виходить із того, що їхні рішення визначатимуться насамперед власними національними інтересами. Україна може шукати точки збігу цих інтересів із потребою захистити експорт, але сам збіг ще не означає готової військової гарантії.

Механізм регіональної співпраці вже існує. Туреччина, Румунія та Болгарія створили групу MCM Black Sea для протидії мінній загрозі. Меморандум підписали 11 січня 2024 року. У липні 2026 року країни погодили розширення завдань на захист критичної підводної інфраструктури, повідомило Міністерство оборони Румунії.

Водночас захист підводної інфраструктури не тотожний гарантованому супроводу українських торгових суден на всьому маршруті. У своїй авторській колонці на УНІАН Риженко пропонував розглянути розширення можливостей групи для протидії морським дронам. В інтерв’ю “Хвилі” він також обговорює потенціал участі сусідів у безпеці судноплавства.

Український досвід для НАТО і досвід НАТО для України

Риженко визнає українські тактичні досягнення, але застерігає від самозаспокоєння. Його претензія стосується того, наскільки окремі успішні епізоди об’єднані в операції, що дають результат вищого рівня.

У цьому контексті він закликає переймати досвід НАТО в оперативному та стратегічному плануванні. Експерт водночас не заперечує, що Україна вже має певні досягнення і на цих рівнях, проте вважає їх недостатніми.

Цю думку можна пояснити через завдання експорту. Ураження окремої військової цілі має власну цінність. Але наступне запитання стосується того, як результат впливає на загальну ситуацію: чи зменшується загроза торговим маршрутам, чи стає простіше підтримувати роботу портів, чи можна закріпити досягнутий ефект.

Успішний епізод не обов’язково має одразу вирішувати всі ці завдання. Проте стратегія повинна показувати зв’язок між ними. Українські рішення можуть бути цінними для союзників, а їхні підходи до планування – допомагати Україні перетворювати окремі результати на триваліший ефект.

Зерно, нафта й межі міжнародних домовленостей

У заключній частині інтерв’ю розмова переходить до різниці між інтересами держав у торгівлі нафтою та захисті перевезень українського зерна. Ведуча запитує, чому домовленості, які могли б убезпечити українські вантажі, не отримують аналогічної уваги.

Риженко пояснює це відмінностями національних інтересів і критично оцінює підхід Дональда Трампа. На його думку, бізнесові міркування в такому підході відсувають питання спільних цінностей і боротьби України за свободу.

Для українського експорту практичний зміст дискусії полягає в умовах можливих домовленостей. Значення матиме не лише їхнє оголошення, а й те, хто забезпечуватиме виконання, як фіксуватимуть порушення та що відбуватиметься після нової атаки.

“Вбухаємо мільярди”: Риженко про “Фламінго” та FP-7

Наприкінці інтерв’ю Риженко різко розкритикував підхід до фінансування ракетних проєктів “Фламінго” та FP-7. Він поставив під сумнів доцільність великих вкладень, після яких, за його словами, звучать заяви про неефективність цих розробок.

“Треба не будувати ракети ‘Фламінго’ або FP-7, які потім, після того, як ми туди вбухаємо мільярди гривень, кажуть, що вони неефективні”, – сказав Риженко.

Цю критику експерт пов’язав із питанням державних пріоритетів. На міжнародних форумах, на його думку, Україна має чітко говорити про власні потреби й домагатися рішень, які забезпечать роботу морської економіки. У цьому контексті він наголосив на необхідності вивозити зібране зерно.

За чим оцінювати результат

Розмова з Риженком пропонує ширший погляд на війну в Чорному морі. У центрі – не лише знищена техніка противника, а й здатність України користуватися морем для власних потреб.

Для такої оцінки важливо спостерігати, чи зменшуються загрози портам і торговим суднам, чи зберігається регулярність перевезень, чи можна відновлювати роботу після атак і які конкретні завдання беруть на себе партнери.

Головне запитання після розмови – як закріпити українські військові результати. Для портових міст і підприємств відповідь вимірюватиметься можливістю працювати. Для держави важливо, щоб успіхи на морі створювали триваліші умови для експорту, економічної стійкості та оборони.

Джерело: https://khvl.info/analitika/vytisnyty-flot-rf-nedostatno-ryzhenko-pro-chorne-more-eksport-i-%e2%80%9cflamingo%e2%80%9d/