
DANA.com.ua - глиняні каструлі, кашники
Пшоно часто недооцінюють. А дарма. Якщо приготувати його в глиняному горщику, воно стає зовсім іншим. Ніжним, вершковим і напрочуд ароматним. Цікаво, що пшоняну кашу в українських родинах готували століттями, і саме глиняний посуд вважався найкращим для такого запікання.
Для 4 порцій беру:
- 1 склянку пшона
- 1 л молока
- 40 г вершкового масла
- 2 столові ложки цукру
- дрібку солі
Починаю з найважливішого. Пшоно потрібно добре промити. Не один раз і навіть не два. Промиваю його гарячою водою доти, поки вона не стане майже прозорою. Саме так забирається характерна гірчинка, через яку багато хто не любить цю крупу.
Потім обдаю пшоно окропом і залишаю буквально на хвилину. Після цього вода зливається.
Глиняний горщик перед використанням люблю трохи змочити водою. Це старий спосіб, який допомагає глині поступово накопичувати вологу та тепло.
На дно кладу половину вершкового масла. Засипаю підготовлене пшоно. Додаю сіль і цукор.
Молоко трохи підігріваю. Не кип’ячу. Воно повинно бути просто теплим. Заливаю крупу так, щоб зверху залишалося достатньо місця. Під час приготування каша підніматиметься.
Перемішую лише один раз. Перед тим як поставити горщик у духовку.
І тут важливий момент. Не потрібно одразу розігрівати духовку до високої температури. Глина цього не любить. Ставлю горщик у холодну духовку та вмикаю 170 градусів.
Приблизно через годину поверхня починає вкриватися легкою золотавою плівкою. Для мене це найулюбленіший момент. Саме вона створює той смак, який неможливо отримати на плиті.
За двадцять хвилин до готовності додаю решту масла. Воно повільно тане і просочує кашу вершковим ароматом.
Як зрозуміти, що все готово? Проведіть ложкою по центру. Каша повинна бути густою, але не сухою. Якщо здається занадто рідкою, залиште її ще на кілька хвилин у вимкненій духовці.
Люблю подавати таку кашу без складних доповнень. Іноді додаю мед. Іноді трохи родзинок. Але найчастіше їм просто так.
Є в ній щось дуже тепле. Не лише через температуру. Пшоняна каша в горщику завжди нагадує про домашній затишок. Про кухню, де пахне молоком і маслом. Про неспішні сніданки вихідного дня.
Мабуть, саме глиняний горщик робить її особливою. Він не просто готує. Він ніби допомагає страві повільно розкрити свій характер. І кожна ложка це підтверджує.

