Лідер партії УДАР Віталій Кличко відповів на запитання журналіста.
Віталію Володимировичу, як би ви коротко охарактеризували минулий рік?
Дуже непростий був рік. Ми всі добре пам’ятаємо, які випробування випали на долю нашої держави.
Найважливіше те, що Україна обрала шлях європейського розвитку – і цей шлях незворотний. Розпочалися давноочікувані зміни. Хай не так швидко, як того хотіли б українці, але зміни йдуть. Нові політики взяли на себе зобов’язання, кожен має свою зону відповідальності – стосовно зовнішньої, внутрішньої політики, щодо економіки і щодо міста Києва…
Двадцять років ми плекали ілюзію, що незалежні. Насправді всі ці роки ми залежали, як кажуть, від «старшого брата» - від Російської Федерації. І всі президенти України коригували свої дії, зокрема й зовнішню політику з нашими сусідами.
Усе, що відбувається сьогодні на Сході України, і та інформаційна війна, що ведеться проти України, означають тільки одне – Україна вийшла з-під контролю Росії. Плани Кремля побудувати велику імперію зруйнувалися. Тому й така реакція.
Це і є боротьба за справжню Незалежність. Ця боротьба коштує спокою, а головне – людських життів. Але ми також знаємо, що за справжні цінності, за справжню свободу, за майбутнє потрібно боротися. Без боротьби не буває перемог.
Ви були відмовилися від президентських амбіцій. Чи не шкодуєте про це?
Я ніколи не мріяв про крісла. Моїм бажанням завжди було те, щоб Україна стала успішною, розвиненою, сучасною, європейською державою. Щоб це сталося, існує єдиний шлях – змінити її. І чекати довго я не хочу – як і переважна більшість наших співгромадян. Тому бути в політиці для мене – це мати вплив на події, які змінюють країну.
Що ж до персональних амбіцій, то дуже важливо, аби вони не ставали вищими за інтереси України.
Ви говорили про плани йти на місцеві вибори окремо від Блоку Петра Порошенка, хоча ще зовсім недавно ви виступали єдиним фронтом…
Дуже важливо не повторювати помилки минулого. Усі пам’ятають, як після Помаранчевої революції люди, які стояли по одну сторону барикади, прийшовши до влади, почали воювати одне з одним. Ми в жодному разі не будемо воювати між собою. Ми об’єдналися заради України, а не заради чиїхось амбіцій.
Ми підтримали того кандидата, який на той момент мав більшу підтримку серед населення і, відповідно, більше шансів виграти. В умовах війни та глибокої економічної кризи це було просто необхідно, переважна більшість українців виступили за монолітну єдність демократичних сил. Ми відмовилися від власних амбіцій і – перемогли. Вся Україна перемогла. Президента було обрано в першому турі. Ми також разом ішли на парламентські вибори, аби об’єднаними зусиллями змінювати країну. Це було унікальним явищем в історії української політики. Демократи не розпорошувалися, а об’єднувалися.
Що ж до наступних місцевих виборів, то ми підемо на них самостійно. Українці вже зробили свій вибір на користь європейського майбутнього. У парламенті немає комуністів, немає найбільш одіозних представників проросійських сил. Ця загроза для України, на щастя, відпала, канула в минуле. А це розширяє можливості для партій проєвропейського спрямування, дозволяє кожній із них будувати власну роботу з виборцями. І чим більше таких сил буде представлено в органах влади – як місцевої, так і центральної, - тим краще.
Саме тому ми сформували депутатську групу УДАР в парламенті, яка націлена на реалізацію програмних засад партії.
Але хай ніхто не сподівається, що ми почнемо боротися одне з одним, влаштовувати якісь зливи компромату. Цього ніколи не буде! Наша мета одна – успішна Україна. І ми її досягатимемо спільними зусиллями.
Які ви бачите політичні перспективи партії УДАР?
Партія УДАР як успішна політична сила розвиватиметься й далі. І ми сподіваємося отримати достатньо високу оцінку від виборців на наступних місцевих виборах.
Зараз у партії на цій довгій дистанції, яку ми долаємо, відкривається друге дихання. До нас приходять нові люди, ми оновлюємо партійні структури, розпочинаємо новий етап партійного будівництва. І повторюся, нашим ключовим планом є зміна країни, швидкі реформи. Європейську Україну побудують політики європейського рівня.
Але чому так важко йдуть реформи? Що нам заважає?
Скажу, спираючись на власний досвід. Обіймаючи посаду київського міського голови, я стикаюся з проблемами ремонту доріг, облаштування транспортних розв’язок, відновлення будинків… На все це потрібні кошти. А те, що відбувається на Сході України, дуже впливає на здійснення всіх цих задумів.
Нашу країну було безжально пограбовано. Економіка знекровлена, досі процвітає корупція. Повірте, мені як нікому іншому хочеться, аби все змінилося дуже швидко. Аби Київ став справді розвиненою європейською столицею. Але, на жаль, для цього потрібен час…
Але в Києві, наскільки знаю, уже відбуваються позитивні зміни.
Ми намагаємося організувати роботу столичної влади максимально прозоро, запровадили в міськраді електронний документообіг. Кожен бажаючий може бути присутній на засіданні будь-якої комісії Київради. Київ, як і вся Україна, залишився практично без фінансів. Але ми намагаємося запустити процес реформування, наповнювати бюджет, вивести кошти з тіні, побороти корупцію. Це наше ключове завдання.
І ми працюємо над цим щодня. Скажу вам, що навіть у спорті не мав такого навантаження, яке маю зараз на посаді міського голови. І так працює вся моя команда. Гадаю, уже у 2015 році наші зусилля принесуть відчутні результати.