Кого люблять батьки, вчителі і міністри? Частина 2

В нашій країні є унікальні люди, які вміють знайти і розкрити таланти дітей. Ці люди працюють в системі, так званих, позашкільних закладів – центрах дитячої творчості, дитячого туризму, спортивних, музичних, хореографічних, музичних школах, малій академії наук тощо. Моє глибоке переконання – позашкільна освіта в Україні повинна стати обов’язковою, як і загальна середня. Тому що саме в цих закладах розвиваються таланти. Тут навчають творчості. А саме творчість є основою конкурентоспроможності.

Для прикладу хочу поділитись інформацією про конкурс, який протягом останніх декілька років проводиться в Херсонській області напередодні Нового року – «Збережи живу ялинку – створи ялинку своїми руками». Фантазія дітей безмежна. Завдання дорослих – помітити талант, підказати дитині, допомогти спрямувати та розвинути його. Погляньте на декілька фото ялинок, які діти з різних сіл і міст нашої області створили в минулому році у великій кількості.

В цьому році конкурс вже розпочався. В ньому може взяти участь будь-яка дитина з нашої області. Якщо дитина буде з іншої області, або країни, то її робота буде також відзначена. Координатор проекту – Лисенко Ірина Миколаївна, начальник відділу позашкільних та інтернатних закладів, виховної роботи департаменту освіти і науки, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації (телефон 050 5526566).

В тому, що вчителі та керівники гуртків, які працюють з дітьми, люблять своїх вихованців і свою справу, я впевнений, як і в тому, що я люблю своїх дітей.

Пропоную всім папам і мамам, бабусям і дідусям разом із своїми діточками створити новорічні ялиночки,  ялинкові прикраси, створити своїми руками свято і любов у родині!

Бажаю всім гарних новорічних та Різдвяних свят!

З Вікіпедії:

В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово загальнішого значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовувався у контекстах «любов до Бога», «Божа любов» тощо Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об'єкт любові: є суб'єкт і його почуття до іншого, при цьому виключався контекст «між», допускалася наявність одностороннього почуття кохання.

Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:

У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова «любов», а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках, хоча це і не відповідає сучасній розмовній українській мові — воно вживається й у гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали.

Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:

 

Любо́вь — чувство, свойственное человеку, глубокая привязанность к другому человеку или объекту, чувство глубокой симпатии.

Любовь рассматривается также как философская категория, в виде субъектного отношения, интимного избирательного чувства, направленного на предмет любви. Любовь выступает важнейшим субъективным индикатором счастья.

Любовь — одна из фундаментальных и общих тем в мировой культуре и искусстве. Рассуждения о любви и её анализ как явления восходят к древнейшим философским системам и литературным памятникам, известным людям.

 

Классификация форм любви

Различение отдельных типов любви можно видеть уже в древнегреческом языке:

Также греками выделялось ещё 3 разновидности: